НАКАЗ
від 05.10.2016
року №
Про затвердження заходів щодо
модернізації роботи
початкової школи
на період 2016-2018
років
На виконання наказу відділу
освіти Літинської райдержадміністрації
№377 від 05.10.2016р. «Про затвердження заходів щодо модернізації роботи
початкової школи на період 2016-2018років», з метою впровадження оновлених
навчальних програм початкової школи у навчальному закладі,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити план заходів щодо модернізації початкової школи
на 2016-2018 роки, що додається.
2. Заступнику
директора школи Глазкову О.Г.:
2.1. Забезпечити реалізацію заходів, спрямованих на опанування
учнями оновлених програм початкової школи.
2.2. Тримати на постійному контролі реалізацію оновлених
навчальних програм початкової школи.
2.3. На засіданнях педагогічних рад проаналізувати стан
впровадження оновлених навчальних програм початкової школи (березень 2017 року,
червень 2018 року).
3. Керівнику методичного об»єднання вчителів початкових
класів Буткалюк Т.М.:
3.1. Винести на розгляд методичного об»єднання питання щодо
реалізації заходів для впровадження
оновлених програм початкової школи.
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Директор школи А.О.Шмигель
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом директора школи
від №
Заходи щодо модернізації роботи початкової школи
на період 2016-2018 років
|
№
|
Назва заходу
|
Відповідальний за проведення
|
Термін проведення
|
|
1.
|
Організувати інформаційно-просвітницьку роботу щодо
ознайомлення педагогічних працівників зі змістом нормативних документів щодо
модернізації початкової школи
|
Заступник директора школи Глазков О.Г., керівник
методичного обєднання Буткалюк Т.М.
|
Постійно
|
|
2
|
Забезпечити поінформованість педагогічних працівників та залучення їх до участі в обговоренні
питання «Початкова освіта на сучасному етапі»
|
Педагогічні працівники
|
жовтень 2016р.
|
|
3
|
Координувати роботу шкільного методичного об’єднання
початкових класів щодо вчителів під
час модернізаційних процесів
початкової освіти
|
Заступник директора
школи Глазков О.Г.
|
Постійно
|
|
4
|
Моніторинг стану впровадження оновлених навчальних програм
для початкової школи (розвантажених)
|
Заступник директора школи Глазков О.Г., керівник
методичного об»єднання Буткалюк Т.М.
|
Протягом навчального року
|
|
5
|
Круглий стіл на тему «Модернізація початкової школи як
складова реформи середньої освіти в Україні»
|
Заступник директора
школи Глазков О.Г., керівник методичного об»єднання Буткалюк Т.М.
|
25 листопада 2016 року
|
|
6
|
Розгляд
питань «Робота за оновленими навчальними програмами», «Методика
викладання навчальних предметів за оновленими програмами», «Зміни до контролю
та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»
|
Засідання
методичного обєднання вчителів початкових класів.
|
Постійно
|
НАКАЗ
№1009 від 19 серпня 2016 рокуПро внесення змін
до наказу Міністерства
освіти і науки України
від 21.08.2013 № 1222
У зв’язку зі змінами до навчальних програм початкової школи, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» та відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 № 329, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за № 566/19304, НАКАЗУЮ:
1. Внести зміни у наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти», виклавши Додаток 1 у новій редакції, що додається.
2. Управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, Інститутам післядипломної педагогічної освіти довести цей наказ до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
3. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів забезпечити необхідні умови щодо виконання орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Хобзея П.К.
Міністр Л. М. Гриневич
Додаток
до наказу МОН України
від
19.08.2016 №1009
Орієнтовні вимоги до контролю та
оцінювання навчальних
досягнень учнів початкової школи
Змістом
орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи є
виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень, які структуровані у
навчальних програмах, за предметами.
Оцінювання навчальних
досягнень учнів здійснюється вербально:
у 1 класі з усіх предметів
інваріантної складової. За рішенням педагогічної ради навчального закладу
може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів 2 класу;
у 2-4 класах з предметів
інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче
мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична
культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;
у 1-4 класах з усіх
предметів варіативної складової.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою:
з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і
літератури (мовний і літературний
компоненти)», «Математика», «Природознавство».
Виявлення
рівня навчальних досягнень учнів відбувається в процесі контролю.
Основними функціями контролю навчальних досягнень
учнів є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна, прогностична,
навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна.
Об’єктами контролю у процесі навчання у
початковій школі є складники предметних компетентностей: знання про предмети і
явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід
творчої діяльності; ціннісні ставлення.
Облік
результатів контролю ведеться учителем/учителькою у Класному журналі і табелях
навчальних досягнень.
Структурними компонентами контролю
навчальних досягнень учнів є перевірка та оцінювання результатів
навчальної діяльності.
За формою
організації навчально-пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, фронтальною; за
способом – усною (бесіда, розповідь
учня), письмовою (самостійні і
контрольні роботи, перекази, диктанти, у тому числі окремі тестові,
компетентнісні завдання тощо), а також практичною (дослід,
практична робота, навчальний проект, учнівське портфоліо, спостереження, робота
з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо).
Перевірка
навчальних досягнень учнів здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється
особливостями змісту навчального предмета, його обсягом, рівнем узагальнення,
віковими можливостями учнів. Для перевірки навчальних досягнень учнів необхідно
застосовувати завдання різних
когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в
стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні
судження, ставлення, оцінки.
Оцінювання – процес встановлення рівня навчальних
досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог
чинних навчальних програм. Його результатом є педагогічна оцінка, яка
відображається в оцінювальних судженнях і висновках учителя/учительки
вербально, або в балах. Виставлення балів обов’язково супроводжується
оцінювальними судженнями. Оцінювання у початковій школі ґрунтується на врахуванні
рівня досягнень учня/учениці, а не ступеня його невдач. Результати оцінювання
навчальних досягнень учнів є конфіденційною інформацією, доступною лише для
дитини та її батьків (або осіб, що їх замінюють).
При вербальному оцінюванні використовуються
як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і
відображають кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння знань і
вмінь з навчальних предметів та характеристику особистісного розвитку учнів.
Характеристика особистісного розвитку учнів відображає самостійність,
відповідальність, комунікативність, уміння працювати в групі, ставлення до
навчальної праці, рівень прикладених зусиль, сформованість
навчально-пізнавальних інтересів, ціннісних орієнтирів та загальнонавчальних
умінь тощо та здійснюється вербально під час поточного контролю.
Недопустимою
є заміна оцінок іншими зовнішніми атрибутами (зірочками, квіточками, прапорцями
тощо).
Об’єктивність
і точність оцінок забезпечуються такими критеріями:
якість
знань (міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість);
сформованість
ключових і предметних компетентностей, способів навчальної діяльності
(виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);
досвід
елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні);
досвід
емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого
себе.
У
початковій школі застосовують поточний і
підсумковий види контролю, які здійснюють шляхом поточної перевірки та поточного
оцінювання й відповідно шляхом підсумкової перевірки та підсумкового
оцінювання.
Поточний контроль здійснюється в процесі вивчення теми/розділу з метою
визначення рівня розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів
змісту теми/розділу, зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх
тем/розділів уроків, закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізації перед
вивченням нового матеріалу.
Поточну
перевірку проводять індивідуально або фронтально в усній чи
письмовій формі систематично в межах кожної теми, визначеної навчальною
програмою. Вона передбачається учителем/учителькою під час підготовки до
кожного уроку і знаходить своє відображення у поурочних планах (конспектах)
уроків. Поточна перевірка може здійснюватись у формі короткотривалої
(10-15 хвилин) самостійної письмової роботи, яка охоплює певну частину
навчального матеріалу. Як правило, вона носить діагностичний характер.
Підсумкова
перевірка у 1 класі передбачає підсумкові контрольні роботи у кінці навчального року (контрольне
списування, комбінована контрольна робота з математики та індивідуальна
перевірка навички читання вголос і розуміння прочитаного).
Підсумкова
перевірка у 2-3
класах передбачає тематичну перевірку,
у 4 класі – тематичну перевірку та підсумкові
контрольні роботи у кінці навчального року (з навчальних предметів, що
визначені Міністерством освіти і науки України для державної підсумкової
атестації).
Тематична перевірка здійснюється у формі тематичної
контрольної роботи після опанування програмової теми/розділу (2-4 класи). У разі, коли тему/розділ розраховано
на велику кількість годин, її/його розподіляють на логічно завершені частини –
підтеми/підрозділи. Якщо ж програмова тема/розділ невелика/ий за обсягом, то
її/його об’єднують з однією або кількома наступними темами/розділами.
Контрольні
роботи з будь-якого предмета в початкових класах проводять на другому або
третьому уроці за розкладом у середині робочого тижня (бажано – вівторок, середа),
не більше однієї такої роботи в день, а протягом тижня – не більше двох (у
випадку двох робіт на тиждень, бажано проводити їх у вівторок і четвер). Орієнтовна тривалість виконання
роботи становить у другому класі близько 30 хв., у третьому й четвертому класах
– близько 35 хв.
Тематична перевірка навчальних
досягнень учнів (контрольні роботи) з предметів «Я у світі», «Основи здоров’я»,
«Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво»,
«Фізична культура», «Інформатика» не проводиться.
Поточне оцінювання здійснюється за результатами поточної перевірки – усного опитування
учнів на уроці, виконання письмових робіт (класної роботи, зокрема самостійної,
практичної роботи тощо). Воно передбачає вербальну оцінку або оцінку в балах на основі Критеріїв
оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.
Поточна оцінка за письмову роботу чи
усне опитування виставляється у разі достатнього для співвіднесення з
критеріями оцінювання обсягу виконаних учнем/ученицею завдань. Фрагментарні
усні відповіді учнів на уроці в балах не оцінюються.
Під час оцінювання навчальних досягнень
учнів, презентованих в усній формі,
до уваги беруться: якість знань та умінь – правильність, повнота, глибина,
дієвість, гнучкість, конкретність і узагальненість, системність,
усвідомленість, міцність; культура мовлення – послідовність викладу матеріалу,
правильне вживання термінів, повнота у формулюванні висновків.
Під час оцінювання практичної роботи враховують самостійність, дотримання алгоритму,
правильність, повноту, усвідомленість.
При оцінюванні письмових робіт враховують правильність і обсяг виконаної роботи.
Учитель/учителька перевіряє та оцінює якість виконання
учнями кожної письмової роботи. Усі письмові роботи навчального і контрольного
характеру перевіряються до наступного уроку, на якому рекомендується виконувати
роботу над типовими помилками колективно під керівництвом учителя/учительки;
над помилками, які є не типовими, організовується індивідуальна робота з
учнем/ученицею.
У 1 класі на етапі письма окремих літер, цифр
правильно написану літеру або цифру вчитель/вчителька обводить як зразок.
Графічно неправильно написану літеру або цифру вчитель підкреслює і на полях чи
в окремому рядку дає зразок правильного їх написання для практичного вправляння.
Під час формування графічних навичок у 1 класі
допускається виправлення форми літери чи цифри по написаному з метою
вказування, де саме учень/учениця припускається помилки. Неправильність нахилу
помічається похилою лінією поряд зі знаком, який дитина написала неправильно.
До виправлення помилок у письмових роботах учитель/учителька може підходити
диференційовано: виправляти помилки власноруч або підкреслювати слово/вираз
тощо з помилкою; підкреслювати саму помилку з метою самостійного виправлення її
учнем/ученицею, – враховуючи рівень сформованості відповідної навички у
конкретного учня/учениці.
У 2-4-х класах виправляти неправильний запис
наведенням по написаному не рекомендується.
Перевірка
графічних навичок у 2-4 класах здійснюється з урахуванням форми, розміру, нахилу, поєднання літер;
культури оформлення письмової роботи. Окрема оцінка за графічні навички не
ставиться.
Охайність зошита та культура
оформлення письмових (поточних та контрольних) робіт (дата, назва та вид
роботи, розміщення завдань на сторінці) і наявність роботи над помилками
враховується під час оцінювання кожної роботи. Окремо оцінка за ведення зошитів не ставиться,
відповідно у журналі не фіксується. Кожна
письмова робота, виконана учнем/ученицею початкових класів в зошитах (у т. ч. в
зошитах з друкованою основою, за наявності), перевіряється до наступного уроку. Усі записи, зроблені вчителем/вчителькою в
учнівському зошиті (виправлення помилок, підкреслення, зразки письма, оцінка,
фрази типу «Правильно», «Уже значно краще»
тощо), виконуються чітко, каліграфічно й охайно.
Підсумкове
оцінювання здійснюється за тему, семестр, рік.
Підсумкове оцінювання за тему з
навчальних предметів «Українська мова», «Літературне читання», «Іноземна мова»,
«Мова національної меншини», «Математика», «Природознавство» здійснюється з
урахуванням усіх поточних оцінок, отриманих під час вивчення розділу/теми
(підтеми), та оцінки за тематичну контрольну роботу.
Підсумкове оцінювання за тему з
навчальних предметів «Я у світі», «Основи здоров’я», «Трудове навчання», «Образотворче
мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура», «Інформатика»
не проводиться.
Підсумкове оцінювання за семестр
здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.
Підсумкове оцінювання за рік здійснюється
на основі семестрових оцінок також з урахуванням
динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.
УКРАЇНСЬКА МОВА І МОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН
(мови навчання)
1-4 класи
Поточна перевірка і поточне оцінювання
Об’єктами поточної
перевірки навчальних досягнень учнів 1-4 класів з мови є мовний
і мовленнєвий складники комунікативної компетентності:
знання про
мову і мовлення, мовні уміння й навички;
орфографічні
і пунктуаційні вміння й навички;
графічні
навички письма, культура оформлення письмових робіт (охайність, розбірливість,
розміщення записів);
досвід
мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання – 1 клас; говоріння (усне
діалогічне і монологічне мовлення) – 1-4 класи; письмо (писемне діалогічне
мовлення у 2-4 класах і писемне монологічне мовлення в 3-4 класах).
Поточна перевірка та поточне оцінювання знань про мову і мовлення та мовних умінь і навичок здійснюється на
різних етапах уроку як у фронтальній, так і в індивідуальній та груповій
формах; може бути як усною, так і письмовою. Зміст завдань для поточної
письмової перевірки має відповідати вимогам до підсумкової письмової перевірки
мовних знань.
Поточне оцінювання сформованості орфографічних та пунктуаційних
умінь та навичок, графічних навичок письма,
культури оформлення письмових робіт (охайність, розміщення записів)
здійснюється за результатами перевірки
письмових робіт учнів у робочих зошитах за тими ж критеріями що і письмові
контрольні роботи (диктант, комбінована робота тощо). Орфографічні,
пунктуаційні помилки та помилки у завданнях з мовного розбору вважаються
рівноцінними.
Поточній перевірці та поточному оцінюванню підлягають аудіативні уміння, читання, читання
напам’ять у 1 класі; усне і письмове
діалогічне й монологічне мовлення в 1-4 класах. Поточну перевірку і поточне
оцінювання аудіативних умінь у 2-4 класах здійснюють на уроках літературного
читання.
Поточна перевірка з аудіювання у 1 класі проводиться в
процесі формування в учнів умінь слухати й розуміти усне мовлення. Орієнтовний
обсяг тексту на кінець навчального року 70-90 слів. Завдання для перевірки
розробляють на матеріалі різних мовних одиниць: звуків, слів, словосполучень,
речень, текстів. Ними передбачено визначення рівнів сприймання першокласниками
відповідного мовного матеріалу на слух, виокремлення певної мовної одиниці
з-поміж інших, розуміння почутого. Результатом поточної перевірки з аудіювання
є вербальні оцінні судження вчителя/вчительки, що ґрунтуються на позитивному принципі.
Поточна перевірка
уміння читати текст у 1 класі здійснюється
на текстах типу букварного, в яких ужито вже вивчені букви. Перевірка має
діагностичний характер з метою визначення сформованості умінь читати.
При оцінюванні сформованості уміння читати в 1 класі беруться до уваги: спосіб
читання (складами, цілими словами); правильність читання і розуміння
прочитаного. Для перевірки виявлення розуміння прочитаного учневі пропонується
не більше 3 запитань (щодо значення окремих слів та фактичного змісту
прочитаного).
Об’єктом
поточної перевірки у 1 класі є уміння читати напам’ять віршовані твори.
Перевірку здійснюють усно, індивідуально протягом наступних 2-3 уроків після
опрацювання твору, що вивчається на пам’ять. Окремі уроки на перевірку уміння
читати напам’ять не відводять. Протягом навчання у 1 класі здійснюється
перевірка уміння читати напам’ять 1 віршованого твору у першому семестрі і 2 –
у другому семестрі. Якість читання творів напам’ять визначають за такими
вимогами, що і у 2-4 класах на уроках літературного читання (див. розділ
«Літературне читання»).
Поточну
перевірку сформованості діалогічного мовлення організовують як усно
(1-4 класи), так і письмово (2-4 класи) залежно від мети і завдань уроку. У 1
класі учням пропонується відтворити в
особах (з іншим учнем або вчителем) прослуханий діалог; у 2-4 класах –
пропонується побудувати діалог з
однокласником/однокласницею на задану тему, за життєвою ситуацією, картиною,
прочитаним твором, переглянутою передачею тощо. Перевіряється уміння
використовувати формули мовленнєвого етикету, ставити запитання, підтримувати
розмову на певну тему, дотримуватись правил спілкування, норм літературної
мови, – відповідно до державних вимог щодо навчальних досягнень учнів.
Письмова перевірка
передбачає запис діалогу без використання слів автора. Під час інструктажу
перед записом діалогу, вчитель/вчителька нагадує учням, що кожну репліку
записують з нового рядка, починаючи з тире. Оцінювання змісту письмового
діалогу здійснюється за тими ж орієнтовними вимогами, що і оцінювання усного
діалогу. Грамотність письмового діалогу перевіряється, але не оцінюється.
Обсяги утворених усних
діалогів: у 2 класі – 3-4 репліки одного учасника/учасниці розмови, в 3
класі – 4-5 реплік одного учасника/учасниці розмови, у 4 класі –5-6 реплік
одного учасника/учасниці розмови (з урахуванням вступних і прикінцевих
етикетних формул). Обсяги письмових діалогів: у 2 класі – 3
репліки одного учасника/учасниці розмови, в 3 класі – 4 репліки одного учасника/учасниці
розмови, у 4 класі – 5 реплік одного учасника/учасниці розмови (з урахуванням
вступних і прикінцевих етикетних формул).
Орієнтовні вимоги до оцінювання діалогу
|
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних
досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця підтримує
діалог, відповідаючи на запитання співрозмовника лише «так» чи «ні»
|
|
2
|
Учень/учениця відповідає на
елементарні запитання короткими репліками, однак не ініціює розмови
|
|
|
3
|
Учень/учениця вступає в діалог
з найпростішої за змістом теми, відповідає лише на окремі репліки
співрозмовника/співрозмовниці, робить спроби формулювати запитання
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця бере участь в
діалозі з нескладної за змістом теми, але робить довгі паузи,
добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника/співрозмовниці
залишає без відповіді
|
|
|
5
|
Учень/учениця підтримує діалог
за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією, але іноді відхиляється
від теми, не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Кількість реплік
діалогу менша за визначений для певного класу обсяг
|
|
6
|
Учень/учениця ініціює і
підтримує діалог, будує в основному змістовні репліки, однак не завжди
дотримується правил мовленнєвого етикету, припускається окремих мовних
помилок. Кількість
реплік діалогу менша за визначений для певного класу обсяг
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця будує діалог,
в міру швидко добирає потрібні слова, вживає формули мовленнєвого етикету,
виявляє толерантність до співрозмовника/співрозмовниці, однак не
висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення,
припускається незначних мовних помилок. Кількість реплік діалогу відповідає
визначеному для кожного класу обсягу
|
|
|
8
|
Учень/учениця складає діалог
за ситуацією, що містить певну проблему, швидко добирає і правильно
використовує потрібні слова, будує змістовні репліки, дотримується правил
культури спілкування, однак не висловлює свого ставлення до предмета обговорення,
припускається незначних мовних помилок. Кількість реплік діалогу відповідає
визначеному для кожного класу обсягу
|
|
|
9
|
Учень/учениця самостійно
складає діалог з проблемної теми, чітко формулює запитання, дає влучні
відповіді, демонструє належну культуру спілкування, не припускається
мовних помилок, робить спроби висловити власну думку з приводу предмета
обговорення. Кількість
реплік діалогу відповідає визначеному для кожного класу обсягу
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця складає
діалог за проблемною ситуацією, чітко формулює думки, демонструє високу
культуру спілкування, висловлює власну позицію, але невпевнено. Кількість реплік діалогу
відповідає визначеному для кожного класу обсягу
|
|
11
|
Учень/учениця ініціює і
підтримує діалог з певної проблеми, впевнено висловлює й аргументує свою
позицію, виявляючи повагу до думки співрозмовника/співрозмовниці, демонструє
високу культуру спілкування. Кількість реплік діалогу відповідає визначеному
для кожного класу обсягу
|
|
|
12
|
Учень/учениця складає
змістовний діалог, демонструє вміння уважно вислухати
співрозмовника/співрозмовницю, виявляє стриманість і коректність у разі
незгоди з думкою співрозмовника/співрозмовниці, доводить свої думки, висловлюючи
переконливі аргументи, в тому числі й із власного життєвого досвіду, відстоює
власну позицію. Кількість реплік діалогу перевищує визначений для кожного
класу обсяг
|
Поточну
перевірку сформованості монологічного мовлення (переказ, твір)
організовують як усно (1-4 класи), так і письмово (3-4 класи) залежно від мети
і завдань уроку. Уміння усно переказувати текст перевіряють
на матеріалі текстів розповідного характеру: у 1 класі пропонуються тексти
букварного типу; у 2 класі – тексти обсягом 40-50 слів. Уміння усно
та письмово
переказувати текст перевіряють на матеріалі текстів розповідного
характеру: у 3 класі обсягом 50-70 слів; у 4 класах – тексти обсягом 70-90
слів.
У 1 класі
учням пропонується скласти усний твір-розповідь
за малюнком, серією малюнків, життєвою ситуацією тощо (3-4 речення). У 2 класі
– усний твір-розповідь про побачене, почуте, прочитане чи пережите у власному
житті (4-5 речень). У 3-4 класах – усний та письмовий твір на задану тему, за власними спостереженнями, життєвою
ситуацією, картиною, прочитаним твором, переглянутою передачею (5-6 речень – 3
клас, 6-7 речень – 4 клас).
Перевірка
сформованості писемного монологічного мовлення (письмовий переказ, твір) в
процесі поточного контролю в 3-4 класах має діагностичний характер. Вона
проходить під керівництвом учителя/учительки з використанням малюнків, плану,
опорних слів тощо.
За письмовий
переказ, твір у робочий зошит ставлять дві оцінки – за зміст і грамотність.
Якщо учитель/учителька приймає рішення фіксувати поточну оцінку за письмовий
переказ, твір у журналі, то ставиться оцінка тільки за зміст. Вимоги до
оцінювання грамотності письмового переказу твору такі самі, як до оцінювання
диктанту. При визначенні оцінки за грамотність враховуються лише допущені
помилки на вивчені правила.
Орієнтовні вимоги до оцінювання змісту переказу/твору
|
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика
навчальних досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця
будує окремі,
не пов’язані між собою речення, демонструючи обмежений лексичний запас
і припускаючись мовних (лексичних, граматичних) помилок
|
|
2
|
Учень/учениця
будує
окремі фрагменти висловлювання, при цьому його (її) лексичний запас
обмежений, наявні мовні помилки
|
|
|
3
|
Учень/учениця
будує
висловлювання, що не становить завершеного тексту. Послідовність викладу не
дотримана, а лексика – бідна; трапляються мовні помилки
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця
будує
текст, який відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом;
наявні відхилення від теми; порушена послідовність викладу, відсутні зачин
або кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки
|
|
5
|
Учень/учениця
створює
текст, який певною мірою розкриває тему, однак удосконалення потребує
послідовність викладу, зачин чи кінцівка, добір слів, мовне оформлення тексту
|
|
|
6
|
Учень/учениця
будує
досить послідовний текст, розкриває тему, хоч іноді порушує співвідношення
основної і другорядної інформації; добір слів потребує вдосконалення; трапляються
мовні помилки
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця
правильно
будує текст, розкриває його загальний зміст і головну думку; у тексті
наявні зачин, основна частина і кінцівка;проте учень не висловлює своєї думки з приводу
сказаного; текст бідний на виражальні засоби мови; трапляються невиправдані
повтори тих самих слів; мають місце мовні помилки
|
|
8
|
Учень/учениця
самостійно
будує достатньо повне зв’язне висловлювання, в цілому ґрунтовно висвітлює
тему і головну думку; проте не висловлює свого ставлення до того, про що
говорить; припускається окремих мовленнєвих і мовних помилок
|
|
|
9
|
Учень/учениця
самостійно
створює послідовний, логічно завершений текст; вдало добирає виражальні засоби мови; робить
спроби
висловити свою думку з приводу сказаного, але не дуже вдало;
припускається поодиноких лексичних неточностей, мовних помилок
|
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця
вправно
будує текст, що характеризується логічною завершеністю, відповідністю темі й
меті, багатством лексичних засобів; у тексті висловлена думка про предмет
розмови, але допущено 1-2 мовні чи мовленнєві помилки
|
|
11
|
Учень/учениця
вправно
будує послідовний, повний текст, враховуючи комунікативне завдання; чітко
висловлює власну думку, аргументує її; робота відзначається багатством
словника, точністю слововживання, граматичною і стилістичною грамотністю
|
|
|
12
|
Учень/учениця
створює
повноцінне зв’язне висловлювання з
певною комунікативною метою; повно і вичерпно висвітлює тему; впевнено
висловлює й аргументує своє ставлення до того, про що пише; вдало пов’язує
предмет розмови з власним життєвим досвідом; робота відзначається багатством
лексики, граматичною правильністю, стилістичною довершеністю
|
Підсумкова перевірка і підсумкове оцінювання
Підсумкова перевірка у 1
класі не передбачає тематичних перевірок і здійснюється в кінці
навчального року.
Об’єктами підсумкової
перевірки навчальних досягнень учнів 1 класу з мови є такі
складники комунікативної компетентності:
досвід
мовленнєвої діяльності: уміння читати (спосіб, правильність,виразність) і
розуміти зміст прочитаного;
орфографічні
і пунктуаційні вміння та графічні навички письма, культура оформлення письмових
робіт.
Підсумкова перевірка сформованості вміння
читати в 1 класі здійснюється індивідуально наприкінці навчального року на
матеріалі доступних для розуміння учнями цієї вікової категорії текстів (обсяг
текстів: 60-90 слів на кінець навчального року). Результати перевірки фіксують
у характеристиці навчальних досягнень учня/учениці, що зберігається в його/її
особовій справі.
Орфографічні і пунктуаційні вміння та графічні
навички письма, культура
оформлення письмових робіт в 1 класі перевіряються в кінці навчального року шляхом
списування з друкованого тексту. При
оцінюванні списаного тексту враховують грамотність (за такими самими вимогами,
що й диктант), правильність написання літер та їх поєднання і культуру
оформлення письмової роботи. Результати перевірки фіксують у
характеристиці навчальних досягнень учня\учениці, що зберігається в його
особовій справі.
Підсумкова перевірка включає тематичну
перевірку у 2-4 класах, що проводиться у формі тематичної контрольної
роботи в кінці вивчення теми та виконання підсумкової контрольної роботи в
кінці навчального року в 4 класі.
Об’єктами
тематичної перевірки навчальних досягнень учнів 2-4 класів з мови є
складники комунікативної компетентності:
знання про
мову і мовлення, мовні уміння й навички;
орфографічні
і пунктуаційні вміння й навички;
досвід
мовленнєвої діяльності: усний або письмовий діалог (2-4 класи) і письмовий
переказ (3-4 клас);
графічні
навички письма, культура оформлення письмових робіт (охайність, розбірливість,
розміщення записів).
Зведений перелік
робіт з підсумкової перевірки,
які проводяться в 1-4
класах з мови
|
Вид перевірки
|
1 клас
|
2 клас
|
3 клас
|
4 клас
|
||||
|
І сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
|
|
Читання*
|
–
|
1
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
|
Списування
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Диктант
|
–
|
–
|
2
|
1
|
1
|
2
|
1
|
2
|
|
Перевірка мовних знань і
вмінь
|
–
|
–
|
1
|
2
|
1
|
2
|
1
|
2
|
|
Письмовий переказ
|
–
|
–
|
–
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
|
Діалог (усно або письмово)**
|
|
|
|
1
|
1
|
|
1
|
|
|
Підсумкова контрольна робота/ Державна підсумкова атестація
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
1
|
|
Загальна кількість перевірок
за семестр
|
–
|
2
|
4
|
5
|
5
|
5
|
5
|
6
|
*у 2-4 класах сформованість читацьких умінь
перевіряється на уроках літературного читання;
** форма перевірки діалогу (усно або письмово)
– за вибором учителя.
Тематичні контрольні
роботи можуть проводити
за поданими у таблиці видами перевірок: диктант
(без завдань з мовної теми), списування (без завдань з мовної теми), тестові
завдання з мовної теми (без завдань на списування і запис під диктовку),
письмовий переказ. Водночас контрольні роботи можуть бути комбіновані: диктант із завданнями з мовної теми чи тестовими
завданнями; списування із завданнями з мовної теми чи тестовими завданнями.
Загальна кількість перевірок за семестр від вибору кількості комбінованих робіт
не змінюється. При цьому протягом навчального року комбінованих робіт має бути
не більше 4.
Списування і диктант є основними формами перевірки
орфографічної та пунктуаційної грамотності.
Вимоги до текстів диктанту і списування як
окремих видів робіт
(без завдань з мовної теми)
|
Клас
|
Семестр
|
Кількість слів у тексті
|
Кількість орфограм у тексті диктанту та
пропущених орфограм у тексті для списування
(%)
|
Кількість слів на орфограми, вивчення яких не
передбачено програмою та які заздалегідь записуються на дошці
|
|
1
|
І
|
-
|
-
|
-
|
|
ІІ
|
20-30 слів
|
-
|
-
|
|
|
2
|
І
|
30-40 слів
|
25% від загальної
кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у
програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 1
|
|
ІІ
|
40-50
|
25% від загальної
кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у
програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 1
|
|
|
3
|
І
|
50-60 слів
|
25% від загальної
кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у
програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 2
|
|
|
ІІ
|
60-70 слів
|
25% від загальної
кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у
програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 2
|
|
4
|
І
|
70-80 слів
|
25% від загальної
кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у
програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 2
|
|
ІІ
|
80-90 слів
|
25% від загальної
кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у
програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати
|
Не більше 2
|
За диктант
та списування виставляють одну оцінку. При оцінюванні диктантів та
списування доцільно брати до уваги грамотність і культуру оформлення письмової
роботи. Оцінювання грамотності рекомендується здійснювати за такими вимогами:
орфографічні
і пунктуаційні помилки вважаються рівноцінними;
помилка в
одному й тому самому слові, яке повторюється в диктанті кілька разів,
вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але в різних словах
вважаються різними помилками;
негрубими
вважаються такі помилки: повторення тієї самої букви в слові; недописування
букви в кінці слова (не за правилом); двічі підряд написане те саме слово в
реченні. Дві негрубі прирівнюються до однієї грубої помилки;
охайні
виправлення (неправильне написання на правильне) помилками не вважаються;
орфографічні
та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються
(якщо відповідні слова не були виписані на дошку під час диктанту, а розділові
знаки не диктувалися вчителем).
Норми оцінювання списування та диктанту
|
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Кількість помилок
|
|
Початковий
|
1
|
17 і
більше
|
|
2
|
14-16
помилок
|
|
|
3
|
11-13
помилок
|
|
|
Середній
|
4
|
8-10
помилок
|
|
5
|
5-7
помилок
|
|
|
6
|
1
негруба та 4 грубих помилки
|
|
|
Достатній
|
7
|
2
негрубі та 2 грубі помилки, або 3 грубі
|
|
8
|
2
негрубі та 1 груба або1 негруба та 2 грубі помилки
|
|
|
9
|
1
негруба та 1 груба помилки
|
|
|
Високий
|
10
|
2
негрубі помилки
|
|
11
|
1
негруба помилка
|
|
|
12
|
––
|
Підсумкова
перевірка мовних знань і вмінь здійснюється
фронтально, письмово і складається із завдань на розпізнавання вивчених мовних
явищ, групування і класифікацію мовних одиниць, сполучення слів, доповнення,
трансформування речень, добір належної форми слова, потрібної лексеми тощо.
Водночас підсумкову перевірку мовних знань і вмінь можна проводити у тестовій
формі. Тестова робота складається із завдань двох типів, вимоги до формування
яких у 2 класах та 3-4 класах подано у таблицях.
Вимоги до формування
змісту та оцінювання тестової роботи
з перевірки мовних
знань і вмінь у 2 класі
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Завдання закритого типу, які передбачають вибір одного із запропонованих
трьох варіантів відповідей
|
3
|
2 бали
|
6 балів
|
|
2.
|
Завдання відкритого типу, що виконуються без
опори на запропоновані варіанти відповідей (на встановлення відповідності; на
встановлення правильної послідовності; з короткою відповіддю: самостійне
утворення форм слова, добір слів за певною ознакою тощо; з розгорнутою
відповіддю творчого характеру: побудова речень, продовження тексту,
висловлення власної думки тощо)
|
2
(1з яких творче)
|
3 бали*
|
6 бали
|
|
Разом
|
5
|
-
|
12 балів
|
|
* якщо
завдання виконано частково, то учневі зараховується від одного до двох балів.
Вимоги до формування
змісту та оцінювання тестової роботи з перевірки мовних знань і вмінь у 3-4
класах
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Завдання закритого
типу, які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів
відповідей
|
4
|
1 бал
|
4 бали
|
|
2.
|
Завдання відкритого типу, що виконуються без
опори на запропоновані варіанти відповідей (на встановлення відповідності; на
встановлення правильної послідовності; з короткою відповіддю: самостійне
утворення форм слова, добір слів за певною ознакою тощо; з розгорнутою
відповіддю творчого характеру: побудова речень, продовження тексту,
висловлення власної думки тощо)
|
4
(1з яких творче)
|
2 бали*
|
8 балів
|
|
Разом
|
8
|
-
|
12 балів
|
|
* якщо завдання виконано частково, то учневі
зараховується 1 бал.
Вимоги до формування
змісту та оцінювання комбінованої роботи (диктант/списування із завданнями з
мовної теми за змістом тексту)
для 2-4 класів
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Диктант або текст для списування
2 клас: обсяг тексту - 20-25 слів (І семестр), 25-30 слів (ІІ
семестр); кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у
тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, в
тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову
і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми,
вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на
дошці не більше 1
|
1
|
6 балів*
|
6 балів
|
|
3 клас: обсяг тексту -
35-40 слів (І семестр), 40-45
слів (ІІ семестр); кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених
орфограм у тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у
тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів,
значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на
орфограми, вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються
на дошці не більше 2
|
||||
|
4 клас: обсяг тексту -
45-50 слів (І семестр), 50-55
слів (ІІ семестр); кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених
орфограм у тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у
тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення,
вимову і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми,
вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на
дошці не більше 2
|
||||
|
2.
|
Завдання за змістом тексту для перевірки
мовних знань
|
4
|
1 балу
|
4 бали
|
|
3.
|
Творче завдання до тексту
|
1
|
2 бали**
|
2 бали
|
|
Разом
|
6
|
-
|
12 балів
|
|
* за кожну допущену у диктанті або списуванні помилку
знімається по 1 балу; за 6 і більше помилок – жодного бала не ставиться;
** у творчому завданні
виставляють по 1 балу за зміст і грамотність, де враховують помилки лише на ті
правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.
Вимоги до формування
змісту та оцінювання комбінованої роботи (диктант/списування із
тестовими завданнями з мовної теми,
не пов’язаними зі змістом тексту) для 2-4 класів
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Диктант або текст для списування
2 клас: обсяг тексту –
15-20 слів; кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у
тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, у
тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову
і написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми,
вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на
дошці не більше 1
|
1
|
3 бали*
|
3 бали
|
|
3 клас: обсяг тексту -
20-25 слів; кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у
тексті для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, у
тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову
і написання яких учні мають запам’ятати;кількість слів на орфограми, вивчення
яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на дошці не
більше 2
|
||||
|
4 клас: обсяг тексту -
25-30 слів; кількість орфограм у тексті диктанту* та пропущених орфограм у тексті
для списування становить 25% від загальної кількості слів у тексті, у тому
числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і
написання яких учні мають запам’ятати; кількість слів на орфограми, вивчення
яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на дошці не
більше 2
|
||||
|
2.
|
Завдання закритого типу з вибором однієї
відповіді серед трьох пропонованих варіантів
|
3
|
по1 балу
|
3 бали
|
|
3.
|
Завдання відкритого типу на встановлення
послідовності або відповідності між 6 компонентами, які утворюють 3 пари
|
1
|
2 бали
|
2 бали
|
|
4.
|
Завдання відкритого типу з короткою
відповіддю
|
1
|
2 бали
|
2 бали
|
|
5.
|
Творче завдання
|
1
|
2 бали**
|
2 бали
|
|
Разом
|
7
|
-
|
12 балів
|
|
* за кожну допущену у диктанті або списуванні
помилку знімається по 1 балу, три і більше помилок – жодного бала за цей вид
роботи не ставиться;
** у творчому завданні
виставляють по 1 балу за зміст висловлювання і грамотність, де враховують
помилки лише на ті правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.
Письмовий переказ
рекомендується проводити в 3-4 класах у кінці вивчення теми «Текст». Обсяги
текстів переказів для підсумкової (тематичної) перевірки такі ж самі, як і для
поточної.
За письмовий переказ ставлять дві оцінки
– за зміст і грамотність. Вимоги до оцінювання змісту переказу при підсумковій
перевірці такі ж самі, як при поточній. Вимоги до оцінювання грамотності
письмового переказу такі самі, як до оцінювання диктанту. При визначенні оцінки
за грамотність враховуються лише допущені помилки на вже вивчені правила.
Усний або письмовий
діалог проводять у 2-4 класах у кінці вивчення теми «Речення». Підсумкова
перевірка сформованості уміння будувати діалог здійснюється за тими ж вимогами,
що і поточна.
Для
підсумкової перевірки можуть укладатись контрольні роботи з іншими підходами до
структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим дотриманням вимог до
навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з навчального
предмета.
ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
(мови навчання: українська і мови національних меншин)
2-4 класи
Поточна перевірка і
поточне оцінювання
Об’єктами поточної перевірки навчальних
досягнень учнів з літературного читання є
складники читацької компетентності:
навички
читання (правильність, спосіб, виразність, темп, розуміння прочитаного) вголос
і мовчки;
досвід
читацької діяльності учнів (обізнаність з колом дитячого читання, практичне
засвоєння літературознавчих понять, уміння
працювати з літературним твором, дитячою книжкою, довідковою літературою);
уміння читати
напам’ять віршовані твори, твори малих жанрів (2-4 кл.), прозові твори (3-4
кл.);
складники комунікативної компетентності:
досвід
мовленнєвої діяльності: аудіативні уміння; уміння переказувати зміст
прочитаного твору, уміння складати усне висловлювання за змістом прочитаного,
прослуханого (2-4 класи).
Поточна
перевірка навички читання здійснюється в усній формі з урахуванням усіх
показників (правильність, спосіб, розуміння, виразність, темп). Окремо темп
читання із застосуванням кількісних показників учителем не перевіряється.
Подані показники є орієнтиром для розвитку
темпу читання, а не перевірки та оцінювання. Вони можуть бути
використані для організації само- та ваємоперевірки учнями темпу читання, а
також одержання вчителем фактичного матеріалу для вибудовування стратегії
організації роботи учнів на уроках.
Кількісні показники темпу читання вголос
(для розвитку темпу читання)
|
Клас
|
І семестр
|
ІІ семестр
|
|
2
|
35-45
сл/хв
|
50-60
сл/хв
|
|
3
|
65-70
сл/хв
|
75-80
сл/хв
|
|
4
|
80-85
сл/хв
|
90-95
сл/хв
|
Такий
показник розвитку навички читання як виразність перевіряють на знайомому тексті,
але окремо від інших показників не оцінюється.
Поточна
перевірка навички читання вголос здійснюється в усній формі
індивідуально у комплексі з усіма показниками: правильність, спосіб,
виразність, темп, розуміння прочитаного. Для читання учневі пропонують незнайомий
художній, науково-художній текст, який у кожному класі відрізняється складністю
змісту, мовою твору, побудовою речень, обсягом (у
2 класі – 120-150 слів; у 3 класі – 180-210 слів, у 4 класі – 240-270 слів). Після
читання вголос учню пропонується усно або письмово виконати завдання на
розуміння прочитаного.
Перевірка
навички читання вголос, у тому числі розуміння прочитаного, може здійснюватись
після першого і наступних перечитувань твору. Якщо перевірка здійснюється після
першого перечитування, то виразність не враховується, а запитання мають
стосуватись фактичного змісту твору: хто?,
що?, які?, де?, коли?, як?; які і як відбувалися події?; хто персонажі?, що
вони робили?, до якого жанру належить твір?. Якщо перевірка здійснюється
після наступних перечитувань, то виразність враховується, а завдання мають
стосуватись визначення теми, основної думки; відтворення послідовності подій,
встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків, рис характеру
персонажів, мотивів їхніх вчинків.
Орієнтовні вимоги до оцінювання сформованості
навички читання вголос
|
Рівень
навчальних досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика
навчальних досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця читає
відривними складами, припускаючись численних помилок у закінченнях,
наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного
характеру. Повторно перечитує окремі слова, закінчення слів, робить великі
паузи між словами, реченнями. Виявляє нерозуміння тексту як у цілому, так і
змісту окремих речень
|
|
2
|
Учень/учениця читає
переважно складами, з тривалими паузами, припускаючись численних помилок у
закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів,
помилок мовного характеру. Виявляє нерозуміння тексту в цілому але розуміє
зміст окремих речень
|
|
|
3
|
Учень/учениця значну
кількість слів читає складами, не дотримуючись пауз між реченнями і
смисловими групами слів. Припускається багатьох помилок на перестановку,
заміну складів, звуків, слів, у наголошуванні слів. Виявляє нерозуміння
тексту в цілому але частково розуміє зміст окремих фактів
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця читає словами
і складами. Читання монотонне. Часто припускається помилок у вимові, наголошуванні
слів. Виявляє нерозуміння тексту в цілому, але розуміє окремі факти
|
|
5
|
Учень/учениця читає
переважно словами. Припускається помилок на заміну, перестановку складів, у
наголошуванні слів, порушує правила вимови. Виявляє неповне розуміння фактичного
змісту тексту
|
|
|
6
|
Учень/учениця читає
переважно плавно, цілими словами, припускаючись мовленнєвих помилок, а також
у наголошуванні слів. Недостатньо повно розуміє фактичний зміст тексту.
Припускається помилок, пов’язаних із розумінням основної думки твору, встановленні
смислових зв’язків
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця читає плавно,
цілими словами без зайвих пауз. Припускається кількох орфоепічних,
мовленнєвих помилок. Виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту.
Припускається помилок, пов’язаних із розумінням основної думки твору
|
|
8
|
Учень/учениця читає плавно
словами, правильно. Припускається окремих помилок у наголошуванні слів.
Усвідомлює фактичний зміст тексту, але не повно розуміє його основний смисл.
Припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення смислових,
причиново-наслідкових зв’язків
|
|
|
9
|
Учень/учениця читає плавно
словами і групами слів, правильно. Припускається окремих орфоепічних помилок.
Усвідомлює фактичний зміст та основний смисл тексту. Припускається помилок
щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових
зв’язків
|
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця читає
правильно, плавно словами і групами слів. Мають місце поодинокі орфоепічні
помилки. У повному обсязі усвідомлює фактичний зміст та основний смисл
текстів. Іноді припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення
смислових, причиново-наслідкових зв’язків
|
|
11
|
Учень/учениця читає
правильно, плавно словами і групами слів, із дотриманням норм літературної
вимови. У повному обсязі, поглиблено усвідомлює фактичний зміст та основний
смисл тексту. Іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту,
встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
|
|
|
12
|
Учень/учениця читає
правильно, плавно, словами і групами слів із дотриманням норм літературної
вимови. У повному обсязі, поглиблено розуміє фактичний зміст та основний
смисл текстів, встановлює смислові, причиново-наслідкові зв’язки
|
Поточна
перевірка навички читання мовчки у 2 класах здійснюється в усній формі і
має діагностичний характер, у 3-4 класах – в письмовій формі фронтально за
показниками: спосіб, темп, розуміння прочитаного. Учні мають прочитати текст
мовчки і письмово виконати завдання. Для цього вчитель пропонує їм узяти в руки
олівці. Після слова вчителя «Старт», учні розпочинають читання тексту. Через
три хвилини вчитель говорить «Фініш» і учні ставлять олівцем крапку над словом,
на якому зупинились. Далі учні дочитують текст і виконують запропоновані
завдання.
Обсяг текстів
у 2 класі – 170-230 слів; у 3 класі – 250-310 слів, у 4 класі – 330-390 слів.
Вимоги до формування
змісту та оцінювання тестової роботи з перевірки навички читання мовчки в 3-4
класах
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Читання мовчки: спосіб і темп.
Спосіб читання мовчки оцінюється 1 балом за
наявністю/відсутністю артикуляції під час читання.
Темп читання максимально оцінюється 3 балами.
Вчитель враховує обсяг тексту, який учень встиг прочитати за три хвилини:
повністю (3 бали), не менше 2/3 (2 бали), не менше половини (1 бал), менше
половини (жодного бала).
|
1
|
4
|
4 бали
|
|
2.
|
Розуміння прочитаного
|
|
|
|
|
2.1
|
Завдання закритого типу, які передбачають вибір одного із запропонованих
трьох варіантів відповідей
|
4
|
1 бали
|
4 балів
|
|
2.2
|
Завдання відкритого типу, що виконуються без
опори на запропоновані варіанти відповідей (на встановлення відповідності; на
встановлення правильної послідовності; з короткою відповіддю: самостійне
утворення форм слова, добір слів за певною ознакою тощо; з розгорнутою
відповіддю творчого характеру: побудова речень, продовження тексту,
висловлення власної думки тощо)
|
2
|
2 бали
|
4 бали
|
|
Разом
|
7
|
-
|
12 балів
|
|
Зміст завдань
такий самий, як і для перевірки розуміння учнями прочитаного вголос.
Максимальна кількість балів за розуміння прочитаного мовчки становить 8 балів.
Перевірка розуміння прочитаного мовчки тексту повторного його перечитування не
передбачає.
Поточну
перевірку досвіду читацької діяльності учнів (за усіма показниками:
обізнаність з колом дитячого читання, практичне засвоєння літературознавчих
понять, уміння працювати з літературним твором, дитячою книжкою, довідковою
літературою) здійснюють у комплексі з поточною перевіркою уміння складати висловлювання
за змістом прочитаного, прослуханого в усній та письмовій формах.
Для цієї
перевірки добирають завдання згідно з державними вимогами до навчальних
досягнень учнів у чинній навчальній програмі з літературного читання.
Оцінювання
результатів усної перевірки досвіду читацької діяльності учнів та уміння
складати висловлювання за змістом прочитаного, прослуханого здійснюють за
поданими вимогами.
Орієнтовні вимоги до оцінювання досвіду читацької діяльності
та уміння складати
висловлювання за змістом прочитаного,
прослуханого під час усної перевірки
|
Рівень
навчаль-них
досягнень учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця
усвідомлює окремі фрагменти змісту твору, частково виконує завдання за змістом
тексту лише зі значною допомогою вчителя. Припускається численних мовних,
мовленнєвих, орфоепічних помилок
|
|
2
|
Учень/учениця зосереджує
свою увагу на окремих епізодах, зазвичай емоційно забарвлених; частково
розуміє значення окремих слів, словосполучень, речень у тексті; виконує
окремі завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя.
Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок
|
|
|
3
|
Учень/учениця зосереджує
свою увагу лише на подіях; не завжди розуміє, як вони пов’язані між собою;
виконує завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя;
спроможний(а) розрізнити твори за їх жанровими ознаками (казка, вірш,
оповідання), назвати окремі структурні елементи дитячої книжки (обкладинка,
сторінка, назва книжки) лише після кількаразового пояснення вчителя. Мовлення
характеризується наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих помилок
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця виконує
завдання за змістом твору, називає окремих персонажів, дає відповідь на
запитання за змістом тексту лише з допомогою вчителя; утруднюється практично
розрізнити жанрові ознаки вивчених творів. Припускається багатьох мовних і
мовленнєвих помилок
|
|
5
|
Учень/учениця виконує
завдання за змістом твору, усвідомлює його фактичний зміст з допомогою
вчителя; може точно, як у тексті, назвати окремих персонажів. У розрізненні
основних жанрів вивчених творів потребує допомоги вчителя. Утруднюється
правильно назвати призначення окремих структурних елементів дитячої книжки.
Висловлює (без аргументації) найпростіші оцінювальні судження щодо поведінки,
вчинків персонажів («хороший», «поганий»). Припускається мовних і мовленнєвих
помилок
|
|
|
6
|
Учень/учениця
самостійно виконує завдання за змістом твору, усвідомлює його фактичний зміст
з незначною допомогою вчителя. Висловлює (без аргументації) власне ставлення
до подій, вчинків персонажів, користуючись елементарною оцінювальною
лексикою. Виявляє нестійкі уміння у практичному розрізненні основних жанрів
вивчених творів. Правильно називає та усвідомлює призначення окремих
структурних елементів дитячої книжки. Не повною мірою володіє способами
пошуку навчально-пізнавальної інформації у виданнях довідкового характеру.
Наводить кілька прикладів літературних творів, що вивчались, окремі з них –
за авторською приналежністю. З допомогою вчителя усвідомлює в тексті роль
окремих яскравих, образних висловів.
Виконує завдання на словесне
малювання, придумування творів за аналогією з прочитаним, вміє читати за
ролями.
Почасти
припускається мовних і мовленнєвих помилок
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця
переважно самостійно виконує завдання за текстом: усвідомлює фактичний зміст,
визначає і називає персонажів твору; знаходить у тексті відповіді на
запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему, складає
план твору з допомогою вчителя. Знаходить у тексті засоби художньої
виразності, хоч і неповно розуміє їх функції у творі. Розрізняє твори за
жанровими ознаками з незначною допомогою вчителя. Правильно наводить не менше
1 прикладу вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно
називає їх авторів. З
незначною допомогою вчителя виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з
опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час
пояснення їх призначення. Виявляє нестійкі уміння здійснювати пошук навчально-пізнавальної
інформації у довідкових виданнях. Припускається окремих мовних та мовленнєвих
помилок
|
|
8
|
Учень/учениця
загалом самостійно виконуючи завдання за текстом: висловлює власне ставлення
до подій, вчинків персонажів, користуючись елементарною оцінювальною
лексикою, спираючись на текстовий матеріал; знаходить у тексті відповіді на
запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему твору з
незначною допомогою вчителя; в цілому самостійно складає план твору.
Переважно самостійно практично розрізняє твори за жанровими ознаками;
правильно наводить не менше 2 прикладів вивчених програмових творів, в
окремих випадках неправильно називає їх
авторів; виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її
структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх
призначення, не завжди застосовує набуті знання у практичній діяльності.
Потребує удосконалення уміння знаходити навчально-пізнавальну інформацію у
виданнях довідкового характеру. Є поодинокі мовленнєві помилки
|
|
|
9
|
Учень/учениця самостійно
виконує завдання за текстом: висловлює власне ставлення до подій, вчинків
персонажів, припускаючись неточностей у формулюванні найпростіших
оцінювальних суджень; спираючись на текстовий матеріал, знаходить у тексті відповіді
на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему твору,
складає план. Не завжди може пояснити роль окремих авторських засобів
художньої виразності
Практично розрізняє твори за
жанровими ознаками (з незначною допомогою вчителя). Самостійно перераховує
основні жанрові ознаки творів (іноді припускається помилок). Вміє знаходити у
текстах порівняння, читати за ролями, складати за допомогою вчителя власні
міні-твори (загадки, лічилки, казки тощо).
Правильно наводить
не менше 3 прикладів вивчених програмових творів, припускається помилок у визначенні
їх авторів. З незначною
допомогою вчителя орієнтується у дитячій книжці з опорою на її структурні
елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення.
Володіє операційною стороною діяльності з пошуку потрібної книжки,
навчально-пізнавальної інформації у довідкових виданнях
|
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця правильно
виконує завдання за текстом: висловлює оцінювальні судження щодо поведінки,
вчинків героїв, використовуючи авторські засоби художньої виразності. Розуміє
їх функції у творі. Формулює запитання до окремих абзаців тексту; самостійно
визначає тему твору; пояснює зв’язок заголовка із змістом твору; визначає у
тексті структурні елементи (зачин, основну частину, кінцівку); складає план
твору. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить не
менше 1 прикладу кожного жанру. Орієнтується у світі дитячих книжок,
правильно називає 3 вивчених програмових твори та в окремих випадках
неправильно називає їх авторів. Свідомо користується структурними елементами
дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст
книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у
змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться). Самостійно здійснює
пошук навчально-пізнавальної інформації у довідкових виданнях
|
|
11
|
Учень/учениця правильно
виконує завдання за текстом; висловлює оцінювальні судження щодо поведінки і
вчинків героїв з використанням відповідної оцінної лексики, аргументує свої
відповіді з посиланням на текст. Висловлює та аргументує своє ставлення не
лише до подій, а й до змісту твору загалом, вдало використовуючи авторські
засоби художньої виразності. Самостійно визначає тему і основну думку твору.
В окремих випадках не точно розуміє підтекст (4 кл.).
Орієнтується у світі дитячих
книжок, розрізняє та порівнює їх за жанрово-родовими ознаками, тематичним
спрямуванням, авторською приналежністю. Правильно наводить не менше 2
прикладів кожного жанру. Правильно називає 3 вивчених програмових творів та
їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у
навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою
на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає
сторінку, на якій він знаходиться). Самостійно володіє операційною стороною
пошуку навчально-пізнавальної інформації у виданнях довідкового характеру;
застосовує знання, уміння й навички під час вивчення інших шкільних предметів
|
|
|
12
|
Учень/учениця швидко і
правильно виконує завдання за текстом. Висловлює власне ставлення до змісту
твору, добираючи відповідні аргументи щодо певної позиції. Самостійно
орієнтується в колі дитячого читання: розрізняє, порівнює, наводить приклади
книжок за жанровим, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю,
правильно наводить більше 2 прикладів, визначає найпростіші їх жанрові
ознаки. Правильно називає більше 3 вивчених програмових творів та їх авторів.
Знаходить в текстах
порівняння, придумує порівняння; складає міні-твори: казки, лічилки, загадки,
римовані рядки; придумує продовження прочитаних творів.
Свідомо користується
структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно
визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації;
знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він
знаходиться). Орієнтується в структурі і змісті різних типів дитячих видань;
самостійно користується різними видами бібліотечно-бібліографічної допомоги
під час вибору книжок; виявляє уміння правильно формулювати свої читацькі
запити; застосовує набуті знання та вміння у практичній діяльності
|
Письмова
перевірка досвіду читацької діяльності у 2 класі передбачає первинне
ознайомлення учнів із текстом під час читання його вголос учителем. При цьому
другокласники мають стежити за читанням по тексту. Учні 3-4 класів читають
текст самостійно мовчки або пошепки. Після первинного ознайомлення з текстом,
під час його опрацювання учні виконують письмові завдання на перевірку
сформованості вмінь визначати основну думку твору, його тему, розрізняти жанри,
встановлювати послідовність подій у творі, характеризувати вчинки дійових осіб,
пояснювати зображувальні можливості художнього слова тощо. У 2 класі письмова
частина роботи передбачає 3 завдання з перевірки уміння працювати з
літературним твором і 1 творчого завдання. У 3-4 класах – 1 завдання з такого
показника досвіду читацької діяльності, як обізнаність з колом дитячого читання; по 2 завдання з таких показників,
які практичне засвоєння літературознавчих понять і уміння працювати з
літературним твором, дитячою книжкою, довідковою літературою та 1 творчого
завдання.
Водночас
частина цієї перевірки у 3-4 класах, що виконується письмово, може проводитись у тестовій формі. Тестова
робота складається з завдань двох типів, вимоги до формування яких, їх
кількості та оцінювання відповідно до кожного із зазначених показників досвіду
читацької діяльності під час письмової перевірки подано у таблиці. Письмова
робота укладається з 8 завдань таким чином, щоб загальна кількість балів
дорівнювала 12, а зміст завдань охоплював усі, зазначені у таблиці, показники
досвіду читацької діяльності.
Вимоги до завдань для поточної письмової перевірки
досвіду читацької діяльності в 3-4 класах
|
Показники
досвіду
читацької діяльності учнів
|
Обізнаність з колом дитячого
читання
|
Практичне засвоєння
літературознавчих понять
|
Уміння працювати з
літературним твором, дитячою книжкою, довідковою літературою
|
|
Тип,
кількість
завдань
та кількість балів за виконання кожного
|
2 завдання закритого типу які передбачають вибір одного із запропонованих
трьох варіантів відповідей по 1 балу за кожне
або 1 завдання відкритого типу на встановлення відповідності, що
оцінюється 2 балами
|
2 завдання закритого типу які передбачають вибір одного із запропонованих
трьох варіантів відповідей по 1 балу за кожне
або 1 завдання відкритого типу на встановлення відповідності, що
оцінюється 2 балами
|
1 завдання закритого типу, що оцінюється 1 балом;
1 завдання відкритого типу на встановлення правильної послідовності, що
оцінюється 2 балами;
1 завдання відкритого типу з короткою відповіддю, що оцінюється 2 балами;
1 завдання з розгорнутою відповіддю (творче), що оцінюється 2 балами
|
Об’єктом
поточної перевірки є уміння читати напам’ять віршовані і прозові твори.
Перевірку здійснюють усно, індивідуально протягом наступних 2-3 уроків після
опрацювання твору, що вивчається напам’ять. Окремі уроки на перевірку уміння
читати напам’ять не відводять.
Орієнтовний розподіл
поточної перевірки уміння читати напам’ять
|
Вид поточної перевірки
|
2 клас
|
3 клас
|
4 клас
|
|||
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
|
|
Читання напам’ять віршованих текстів
|
2
|
2
|
3
|
2
|
3
|
3
|
|
Читання напам’ять
прозових текстів
|
-
|
-
|
-
|
1 уривок з казки
(30-35 слів)
|
1уривок з казки
(35-40 слів)
|
1 уривок з
оповідання (35-40 слів)
|
Якість
читання творів напам’ять визначають за такими вимогами:
правильність,
повнота відтворення фактичного змісту твору;
виразність
читання (чіткість дикції, інтонаційна правильність, уміння виявити своє
ставлення до того, що читається; доречність використання мовленнєвих та
позамовних (міміка, жести) засобів виразності;
дотримання
орфоепічних норм (літературна вимова голосних і приголосних звуків у різних
позиціях, сполучень звуків у мовленнєвому потоці, а також наголошування слів). У дітей з органічними порушеннями вимови
цей критерій не враховується.
Поточна перевірка досвіду мовленнєвої діяльності здійснюється
окремо за кожним показником: аудіативні уміння (усно і письмово); уміння
переказувати зміст прочитаного твору (усно), уміння складати висловлювання за
змістом прочитаного, прослуханого (усно).
Для поточної перевірки аудіативних умінь – слухати й
розуміти усне мовлення учням пропонується прослухати незнайомий текст,
орієнтовний обсяг якого у 2 класі – 140-160 слів, у 3 класі – 210-230 слів, у 4
класі – 280-300 слів. Після прослуховування тексту учні усно або письмово
виконують завдання на розуміння фактичного змісту сприйнятого на слух тексту (хто?, що?, які?, де?, коли?, як?),
відтворення послідовності подій; встановлення смислових, причиново-наслідкових
зв’язків, визначення теми твору. Для учнів 2 класу завдання мають стосуватись
тільки фактичного змісту твору. Оцінювання аудіативних умінь в усній формі
здійснюється за тими ж вимогами, що і оцінювання сформованості навички
розуміння прочитаного.
Для письмової перевірки аудіативних умінь добирають 8 тестових завдань, з
яких 4 завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді серед
трьох пропонованих варіантів по 1 балу за кожне і 4 завдання відкритого типу по
2 бали за кожне. Зміст завдань такі самі, як і для усної перевірки аудіативних
умінь.
Поточна перевірка уміння переказувати зміст прочитаного твору відбувається
в усній формі і оцінюється за поданими вимогами.
Вимоги до оцінювання вміння переказувати зміст прочитаного твору
|
Рівень
навчальних
досягнень учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика
навчальних досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця переказує
фактичний зміст твору з опорою на поданий план окремими, не пов’язаними між
собою реченнями. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних
помилок. Невдало вживає у переказі велику кількість слів, словосполучень
|
|
2
|
Учень/учениця відтворює на
основі поданого плану окремі, не пов’язані між собою фрагменти змісту твору.
Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок
|
|
|
3
|
Учень/учениця переказує на
основі поданого плану менше половини змісту тексту. Його переказ
характеризується непослідовністю, пропуском фрагментів, важливих для
цілісного розуміння змісту, наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих
помилок
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця недостатньо
зв’язно відтворює з опорою на поданий план більшу частину фактичного змісту
тексту. Порушує послідовність викладу, припускаючись мовних і мовленнєвих
помилок
|
|
5
|
Учень/учениця зв'язно, але
недостатньо повно, відтворює фактичний зміст твору з опорою на поданий план.
Почасти порушує послідовність викладу. Припускається мовних і мовленнєвих
помилок
|
|
|
6
|
Учень/учениця переказує з
опорою на план зміст твору зв’язно, загалом повно, послідовно, хоч не завжди
розрізняє основну й другорядну інформацію. Виявляє нестійкі уміння виділяти
смислові частини тексту. Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця відтворює
зміст твору (з урахуванням виду переказу) зв’язно, достатньо повно,
послідовно, з елементами аргументації поведінки, вчинків персонажів.
Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок
|
|
8
|
Учень/учениця загалом
самостійно, зв'язно, логічно, послідовно переказує (з урахуванням виду
переказу) зміст твору. Використовує у мовленні авторські засоби художньої
виразності, почасти невдало замінюючи їх власними. Є поодинокі мовленнєві
помилки
|
|
|
9
|
Учень/учениця самостійно,
зв’язно, послідовно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст
твору. Загалом вдало використовує у мовленні авторські засоби художньої
виразності. Припускається поодиноких мовленнєвих помилок
|
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця самостійно,
зв’язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу)
зміст твору, акцентуючи увагу на головному.
|
|
11
|
Учень/учениця самостійно,
зв'язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу)
зміст твору, виділяючи головне. Під час переказу замінює діалоги розповіддю.
|
|
|
12
|
Учень/учениця самостійно
будує розповідь, виділяючи головне та узагальнюючи зміст прочитаного.
Використовує під час переказу засоби художньої виразності.
|
Підсумкова перевірка і
підсумкове оцінювання
Об’єктами
підсумкової (тематичної )перевірки є:
навичка
читання вголос (правильність, спосіб, виразність, темп,розуміння прочитаного);
навичка
читання мовчки (спосіб, темп, розуміння прочитаного);
досвід
мовленнєвої діяльності: аудіативні уміння;
досвід
мовленнєвої діяльності: уміння переказувати зміст прочитаного твору;
досвід
читацької діяльності учнів: уміння працювати з літературним твором.
З метою
уніфікації вимог до тематичних перевірок з навчальних предметів «Українська
мова» і «Літературне читання» тематична перевірка з предмета «Літературне читання»
здійснюється не за результатами опрацювання творів певного розділу/розділів
кола читання (поданих у підручнику), а за визначеними об’єктами. Відповідно у
кожному класі протягом навчального року проводять по 8 тематичних контрольних
робіт, як у письмовій формі на окремому уроці, так і в усній – із виділенням
10-15 хвилин на кожному з певної кількості послідовних уроків. З огляду на це
перелік літературних творів, які планується опрацювати протягом навчального
року, рівномірно розподіляється на 8 блоків, у кінці вивчення кожного з яких і
проводять контрольну роботу.
Зведений перелік
робіт для підсумкових перевірок, які проводяться
в 2-4 класах з
літературного читання
|
Вид перевірки
|
2 клас
|
3 клас
|
4 клас
|
|||
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
|
|
Навичка читання вголос
(усно). Контрольні роботи № 4 і № 8
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Навичка читання мовчки
(письмово). Контрольні роботи № 2 і № 6
|
-
|
-
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Аудіювання (письмово).
Контрольні роботи у 3-4 класах № 1 і № 5; у 2 класі № 1,
№ 2, № 5, № 6
|
2
|
2
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Усний переказ прочитаного твору (усно). Контрольна робота № 3
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
|
Робота з літературним твором (письмово). Контрольна робота № 7
|
–
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
|
Підсумкова контрольна робота/ Державна підсумкова атестація
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
1
|
|
Загальна кількість перевірок за семестр
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
Тематичні контрольні роботи можуть проводити окремо за кожним із поданих у
таблиці видів перевірок: сформованості навички
читання вголос; сформованості навички читання мовчки; сформованості навички
аудіювання; уміння усно переказувати літературний твір; сформованості уміння
працювати з літературним твором. Водночас контрольні роботи можуть бути комбіновані: 1) з перевірки
сформованості навички читання мовчки та завдань до тексту для перевірки розуміння змісту
прочитаного, уміння працювати з текстом, творчого на побудову висловлювання
власної думки за змістом прочитаного; 2) з перевірки навички читання мовчки із
тестовими завданнями для перевірки розуміння змісту прочитаного, уміння
працювати з текстом, творчого завдання на побудову висловлювання власної думки
за змістом прочитаного.
Комбіновані роботи проводять
тільки в 3-4 класах. Загальна
кількість перевірок за семестр від вибору кількості комбінованих робіт не
змінюється. При цьому протягом навчального року комбінованих робіт має бути не
більше 3.
Контрольні
роботи з перевірки навичок читання вголос, читання мовчки, аудіювання, усного переказу
літературного твору і роботи з літературним твором як окремі роботи
здійснюється за тими ж вимогами, що і поточна перевірка цих навичок.
Вимоги до формування змісту та оцінювання
комбінованої роботи в 3-4 класах
(з перевірки
сформованості навички читання мовчки та завдань до тексту для перевірки розуміння змісту
прочитаного, уміння працювати з текстом, творчого на побудову висловлювання
власної думки за змістом прочитаного)
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Текст (незнайомий учням) для самостійного читання з обсягом: у 3 класі –
250-310 слів; у 4 класі – 330-390 слів. Кількість слів, які потребують
пояснення – не більше 2. Речення у тексті не мають містити більше 12 слів.
Стиль тексту – художній
|
1
|
4 бали*
|
4 балів
|
|
2.
|
Завдання до тексту для перевірки розуміння
його змісту і вміння працювати з текстом
|
6
|
1 бал
|
6 балів
|
|
3.
|
Творче завдання: письмове висловлення власної
думки до змісту прочитаного тексту: в 3 класі – 2-3 речення, в 4 класі – 4-5
речень****
|
1
|
2 бали***
|
2 бали
|
|
Разом
|
8
|
-
|
12 балів
|
|
Вимоги до формування змісту та оцінювання
комбінованої роботи в 3-4 класах
(з перевірки навички
читання мовчки із тестовими завданнями для перевірки розуміння змісту
прочитаного, уміння працювати з текстом, творчого завдання на побудову
висловлювання власної думки за змістом прочитаного)
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Текст (незнайомий учням) для самостійного
читання з обсягом: у 3 класі – 250-310 слів; у 4 класі – 330-390 слів.
Кількість слів, які потребують пояснення – не більше 2. Речення у тексті не
мають містити більше 12 слів. Стиль тексту – художній
|
1
|
по 4 бали*
|
4 бали
|
|
2.
|
Завдання до тексту закритого типу з вибором
однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів
|
2
|
1 бал
|
2 бали
|
|
3.
|
Завдання до тексту відкритого типу з короткою
відповіддю
|
1
|
2 бали**
|
2 бали
|
|
4.
|
Завдання до тексту відкритого типу на
встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами
|
1
|
2 бали**
|
2 бали
|
|
5.
|
Творче завдання до тексту: письмове
висловлення власної думки до змісту прочитаного тексту: в 3 класі 2-3 –
речення, в 4 класі – 4-5 речень****
|
1
|
2 бали***
|
2 бали
|
|
Разом
|
6
|
-
|
12 балів
|
|
* оцінювання навички
читання мовчки здійснюється за тими ж вимогами, що і під час поточної перевірки;
** якщо завдання
виконано частково, неточно – 1 балом;
***якщо у творчому
завдання учень логічно, правильно висловлює думку, обґрунтовує її, дає свою
оцінку вчинкам героїв, описаним подіям, завдання оцінюється 2 балами;
**** бали за письмову
частину роботи з читання виставляють без урахування помилок за грамотність.
Для
підсумкової перевірки можуть готуватись контрольні роботи з іншими підходами до
структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим дотриманням вимог до
навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з навчального
предмета.
УКРАЇНСЬКА МОВА, МОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН
(мови вивчення: споріднені і неспоріднені)
1-4 класи
Об’єктами поточної перевірки навчальних досягнень учнів 1 класу з мови вивчення є досвід мовленнєвої діяльності:
аудіативні уміння;
говоріння (усне діалогічне і монологічне мовлення).
Орієнтовні вимоги до
поточних перевірок та оцінювань аудіативних умінь та усного й діалогічного
мовлення з мови вивчення у 1 класі такі самі як і в 1
класі з мови навчання.
У 1 класі не проводять
підсумкових перевірок з мови вивчення.
Об’єкти поточної і
підсумкової перевірок навчальних досягнень учнів у 2-4 класах з мови вивчення такі самі як і з мови навчання у 1-3 класах.
Зведений перелік
робіт з підсумкової перевірки, які проводяться в 2-4 класах з мови вивчення
|
Вид перевірки
|
2 клас
|
3 клас
|
4 клас
|
|||
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
|
|
Навичка читання вголос (усно)
|
-
|
1
|
|
1
|
|
1
|
|
Навичка читання мовчки(письмово)
|
-
|
-
|
-
|
-
|
1
|
1
|
|
Аудіювання (письмово)
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
-
|
|
Усний переказ прочитаного твору (усно)
|
-
|
1
|
1
|
-
|
1
|
-
|
|
Робота з літературним твором (письмово)
|
|
-
|
|
1
|
|
1
|
|
Списування
|
-
|
1
|
1
|
-
|
1
|
-
|
|
Диктант
|
-
|
-
|
-
|
1
|
-
|
1
|
|
Перевірка мовних знань і
вмінь
|
-
|
-
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Письмовий переказ
|
–
|
–
|
|
1
|
|
1
|
|
Письмовий діалог
|
-
|
-
|
1
|
|
1
|
|
|
Підсумкова контрольна робота/ Державна підсумкова атестація
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
1
|
|
Загальна кількість перевірок
за семестр
|
1
|
4
|
5
|
6
|
6
|
7
|
Поточні і підсумкові перевірки та оцінювання навчальних досягнень учнів з
мови вивчення у 2 класі проводять за тими ж вимогами, що і в 1 класі з мови
навчання – навчання грамоти; у 3 класі з мови вивчення за тими ж вимогами, що у
2 класі з мови навчання – мова, літературне читання; у 4 класі з мови вивчення
за тими ж вимогами, що у 3 класі з мови навчання – мова, літературне читання.
Обсяги текстів для аудіювання, читання, списування, диктантів, переказів,
кількість реплік діалогів для споріднених мов такі самі, як і відповідні
обсяги, визначені для перевірок з мови навчання: у 2 класі такі ж, що і в 1
класі з мови навчання; у 3 класі такі ж, що у 2 класі з мови навчання; у 4
класі такі ж, що у 3 класі з мови навчання.
Для неспоріднених мов обсяги текстів для аудіювання, читання, списування,
диктантів, переказів, кількість реплік діалогів зменшується на 25% від обсягів
відповідних видів перевірок для споріднених мов.
Для
організації само- та ваємоперевірки учнями темпу читання, а також одержання
вчителем фактичного матеріалу для вибудовування стратегії організації роботи
учнів на уроках подано показники. Вони є орієнтиром для розвитку темпу читання,
а не перевірки та оцінювання.
Кількісні показники темпу читання вголос для розвитку темпу читання (на
кінець навчального року)
|
Клас
|
Неспоріднені мови
|
Споріднені мови
|
|
2
|
15-20
сл./хв
|
20-30
сл./хв
|
|
3
|
35-45
сл./хв
|
50-60
сл./хв
|
|
4
|
65-70
сл./хв
|
75-80
сл./хв
|
МАТЕМАТИКА
1-4 класи
Об'єктами поточної і підсумкової перевірок
навчальних досягнень учнів 1-4 класів з
математики є складники математичної компетентності: обчислювальні уміння
і навички; уміння і навички розв’язування задач; застосування властивостей,
правил, алгоритмів, залежностей; виконання вимірювань та геометричних побудов.
Поточна перевірка здійснюється як в
усній, так і письмовий формах і оцінюється за пропонованими вимогами.
Вимоги до оцінювання усних відповідей учнів під
час поточної перевірки
|
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Учень/учениця розрізняє математичні об’єкти,
подані в готовому вигляді (поняття, дії, правила, окремі геометричні форми в
довкіллі); виконує найпростіші математичні операції за допомогою вчителя
|
|
2
|
Учень/учениця розрізняє окремі об’єкти
вивчення (математичні поняття за їх ознаками, формули); виконує найпростіші
математичні операції на рівні копіювання зразка виконання
|
|
|
3
|
Учень/учениця розрізняє об’єкти вивчення
(математичні операції, моделі задач); виконує елементарні математичні
операції після детального кількаразового їх пояснення вчителем
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця частково відтворює засвоєну
навчальну інформацію, наводить приклади за аналогією або за підказкою
вчителя; розуміє математичну термінологію; розв'язує однотипні математичні
операції за наданим зразком
|
|
5
|
Учень/учениця відтворює засвоєну навчальну
інформацію за допомоги вчителя (називає суттєві ознаки математичних
об’єктів); частково використовує математичну термінологію; виконує
математичні операції, але не вміє пояснити свої дії
|
|
|
6
|
Учень/учениця відтворює навчальну інформацію
у засвоєній послідовності (за допомоги вчителя формулює правила, закони й
залежності, ілюструє їх прикладами); частково коментує способи виконання
математичних операцій
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця виділяє суттєві ознаки
математичних понять; формулює прості висновки; застосовує знання й уміння під
час виконання математичних завдань за знайомим алгоритмом; частково пояснює
свої дії
|
|
8
|
Учень/учениця розкриває сутність математичних
понять, ілюструє їх прикладами; самостійно виконує математичні операції;
детально пояснює свої дії
|
|
|
9
|
Учень/учениця усвідомлено відтворює
навчальний зміст, ілюструє відповіді прикладами з реального життя; виконує
завдання, які потребують значної самостійності; виправляє помилки, на які
вказує вчитель
|
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця вільно володіє програмовим матеріалом,
встановлює міжпонятійні зв’язки, комбінує елементи навчальної інформації і
способи діяльності для одержання іншого шляху виконання завдання; аналізує та
обґрунтовує способи виконання математичних операцій; знаходить і виправляє
власні помилки
|
|
11
|
Учень/учениця демонструє гнучкі знання;
описує варіативні ситуації, в яких можна застосовувати певне знання чи
вміння; будує алгоритми виконання математичних завдань; застосовує елементи
пошукової діяльності; володіє навичками самоконтролю
|
|
|
12
|
Учень/учениця виявляє системність знань і
способів математичної діяльності, використовує набутий досвід у змінених
навчальних умовах і життєвих ситуаціях; демонструє нестандартний підхід до
розв'язування навчальних і практично зорієнтованих задач; об’єктивно оцінює
свою роботу
|
Вимоги до оцінювання письмових робіт учнів під
час поточної перевірки
|
Рівень
навчальних
досягнень
учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
|
|
Початковий
|
1
|
Робота виконувалась, але
допущено 12 і більше грубих помилок
|
|
2
|
Правильно виконано менше 1/3
роботи або в роботі допущено 10-11 грубих помилок
|
|
|
3
|
Правильно виконано 1/3
роботи або в роботі допущено 8-9 грубих помилок
|
|
|
Середній
|
4
|
Правильно виконано 2/5
роботи або в роботі допущено 6-7 грубих помилок
|
|
5
|
Правильно виконано половину
роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 5 грубих помилок
|
|
|
6
|
Правильно виконано 3/5
роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 4 грубі помилки
|
|
|
Достатній
|
7
|
Правильно виконано 2/3
роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 3 грубі помилки
|
|
8
|
Правильно виконано 3/4
роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 2 грубі помилки
|
|
|
9
|
Робота виконана в повному
обсязі, але допущено 1 грубу й 1 негрубу помилку
|
|
|
Високий
|
10
|
Робота виконана в повному
обсязі, але допущено 1 негрубу помилку
|
|
11
|
Робота виконана правильно в
повному обсязі окрім завдання підвищеної складності або творчого характеру
|
|
|
12
|
Робота виконана правильно в
повному обсязі, в тому числі завдання підвищеної складності або творчого
характеру
|
Під час перевірки слід розрізняти грубі й негрубі помилки. Дві негрубі
помилки рекомендуємо прирівнювати до однієї грубої.
До грубих помилок
належать:
неправильне обчислення у завданні, мета якого – перевірка обчислювальних
умінь і навичок;
неправильне розв'язання задачі (пропуск дії, неправильний добір дії, зайва
дія);
незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів,
залежностей;
невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов умові
завдання.
Негрубими помилками є:
неправильно
виконане обчислення у випадку, коли метою завдання не передбачена перевірка
обчислювальних умінь і навичок;
відсутність
пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин або невідповідність їх
виконаним діям та отриманим результатам;
не доведене
до логічного кінця робота з перетворення іменованих чисел з одних одиниць
вимірювання в інші;
неправильне
за стилістикою формулювання запитання чи відповіді задачі;
неправильне
списування даних завдання за умови правильного його виконання;
помилки у
записах математичних термінів, символів, позначеннях геометричних фігур.
Якщо учень (учениця) самостійно знаходить і охайно виправляє допущену
помилку, то це не вважається недоліком роботи.
Підсумкова перевірка і
підсумкове оцінювання
Підсумкова тематична перевірка здійснюється у формі тематичної
контрольної роботи в кінці вивчення теми/тем (2-4 кл.) і в кінці навчального
року (1 кл., 4 кл.). Протягом навчального року проводять 8 тематичних
контрольних робіт, одна з яких з перевірки
сформованості навичок усних обчислень.
Зведений перелік
тематичних перевірних робіт,
які проводять в 1-4
класах з математики
|
Вид перевірки
|
1 клас
|
2 клас
|
3 клас
|
4 клас
|
|||
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
|
|
Тематична контрольна
робота
|
|
4
|
3
|
4
|
3
|
4
|
3
|
|
Тематична контрольна
робота з перевірки сформованості навичок усних обчислень
|
|
|
1
|
|
1
|
|
1
|
|
Підсумкова контрольна робота/ Державна підсумкова атестація
|
1
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
1
|
|
Загальна
кількість перевірок за семестр
|
1
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
Тематична контрольна робота
може бути: комбінованою, що складається з
завдань на обчислення, розв’язання задачі, рівняння, завдань з іменованими
числами та геометричного матеріалу; тестовою,
що складається із тестових завдань закритого і відкритого типів.
Залежно від теми, контингенту
класу вчитель може обирати або комбіновану або тестову контрольну роботу. Загальна кількість перевірок за
семестр від вибору кількості комбінованих та тестових робіт не змінюється. При
цьому протягом навчального року комбінованих робіт має бути не менше 4.
Усі
письмові обчислення до завдань мають виконуватись у зошиті.
Тестову роботу для
1-2 класів пропонується складати з 3 завдань закритого типу та 2 завдань
відкритого типу, одне з яких з короткою відповіддю, а інше – з розгорнутою.
Комбіновану контрольну роботу для
1-2 класів складають з 3 завдань на обчислення, по 1 – на розв’язання задачі та геометричний
матеріал, рівняння, завдань з
іменованими числами.
Вимоги до формування змісту і оцінювання
комбінованої контрольної роботи для 3-4 класів
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Задача
|
1
|
3 бали*
|
3 бали
|
|
2.
|
Завдання на перевірку
обчислювальних умінь і навичок
|
3
|
1 бал
|
3 бали
|
|
3.
|
Завдання пов’язані величинами
|
1
|
1 бал
|
1 бали
|
|
4.
|
Завдання на розв’язання
рівнянь, буквених виразів
|
1
|
1 бал
|
1 бали
|
|
5.
|
Геометричний матеріал
|
1
|
2 бали**
|
2 бали
|
|
6.
|
Творче завдання або завдання з
логічним навантаженням
|
1
|
2 бали
|
2 бали
|
|
Разом
|
8
|
-
|
12 балів
|
|
Вимоги до формування змісту і оцінювання
тестової контрольної роботи в 3-4 класах
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Завдання закритого типу з вибором однієї відповіді
серед трьох пропонованих варіантів
|
3
|
1 бал
|
3 бали
|
|
2.
|
Завдання відкритого типу на встановлення
послідовності або відповідності між 6 компонентами
|
2
|
2 бали*
|
4 бали
|
|
3.
|
Завдання відкритого типу з короткою
відповіддю
|
1
|
2 бали*
|
2 бали
|
|
4.
|
Завдання відкритого типу з розгорнутою
відповіддю (задача)
|
1
|
3 бали**
|
3 бали
|
|
Разом
|
7
|
-
|
12 балів
|
|
* якщо хід розв’язування задачі неправильний, учень не
отримує жодного балу за цей вид роботи; якщо неправильним є вибір останньої дії
– 2 бали; якщо неправильним є вибір однієї дії (другої або третьої) та/чи є
помилка в обчисленні – 1 бал; за помилки в обчисленнях при дотриманні ходу
розв’язання задачі знімається 1 бал;
** якщо завдання виконано частково, воно оцінюється 1 балом.
Для підсумкової
перевірки контрольні роботи можуть укладатись з іншими підходами до
структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим дотриманням вимог до
навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з навчального
предмета.
Окремим видом тематичної перевірки є перевірка
навички усних обчислень у межах програмових вимог. Її здійснюють один
раз за семестр у письмовій формі (математичний диктант, робота на картках
тощо). Обсяг цієї роботи має містити не більше 12 арифметичних операцій. Тривалість
цієї роботи учитель визначає зважаючи на контингент класу, але не більше 25
хвилин.
ПРИРОДОЗНАВСТВО
1-4 класи
Поточна перевірка і
поточне оцінювання
Об'єктами
поточної перевірки з
природознавства є складники предметної природознавчої компетентності:
знання (у формі фактів, понять) про предмети і явища
природи, їх взаємозв'язки і залежності між ними;
уміння виконувати різні види навчально-пізнавальних
дій щодо об'єктів природи та інформації про них;
уміння застосовувати спеціальні методи пізнання
об'єктів природи (дослід, практичну роботу, спостереження);
уміння виконувати практичні дії з об'єктами природи;
уміння оцінювати об'єкти природи, а також власну
поведінку та інших людей серед природи;
уміння застосовувати
набуті знання й навички у своєму повсякденному житті;
уміння творчого
застосування набутих природничих знань і способів діяльності в змінених
ситуаціях;
досвід
емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу і природи, до
різноманітних видів діяльності, зокрема природоохоронної.
Поточна перевірка здійснюється у
процесі усного або письмового опитування, бесід, спостережень, практичних
робіт, дослідів, проектів, тестових і творчих завдань, дидактичних ігор тощо.
Вимоги до поточного оцінювання навчальних
досягнень учнів
|
Рівень навчальних
досягнень учня/учениці
|
Бали
|
Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
|
|
|
1
|
Учень/учениця
відтворює окремі факти та елементарні уявлення не усвідомлюючи їх суті.
Спостерігає за
виконанням практичних робіт, але не може пояснити сутність виконання кожної з
її частин
|
|
Початковий
|
2
|
Учень/учениця
відтворює незначну частину навчального матеріалу на рівні копіювання зразка,
має елементарні уявлення лише за допоміжними запитаннями вчителя, допускаючи
неточності і помилки, частково розуміючи відтворене.
Спостерігає за
виконанням практичних робіт, повторює висновки про результати спостережень зі
значними помилками, не усвідомлюючи їх суті
|
|
3
|
Учень/учениця відтворює незначну частину
навчального матеріалу; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання,
потребує детального кількаразового пояснення їх виконання.
Практичні роботи виконує зі значною
допомогою вчителя; спостерігає за дослідами, які проводить вчитель, але не
може їх пояснити; може назвати окремі норми екологічної поведінки в місцевому
природному середовищі; включається в роботу малої групи співробітництва, але
не виявляє ініціативи і виконує роботу лише за зразком
|
|
|
Середній
|
4
|
Учень/учениця відтворює
частину навчального матеріалу у формі понять за допомогою вчителя, віддає
перевагу конкретному перелічуванню тіл, явищ, їх ознак; має утруднення
встановлювати зв’язки й залежності між тілами і явищами природи,
спрогнозувати результат діяльності людини та її вплив на природу.
Під час практичної
роботи може повторити за зразком певну операцію, дію; виконує елементарні
завдання
|
|
5
|
Учень/учениця за
допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, дає визначення
понять, допускаючи помилки й неточності, за допомогою вчителя встановлює
нескладні зв’язки між природними тілами; виявляє істотні й неістотні ознаки
об’єктів, але має утруднення аналізувати об’єкти у логічній послідовності;
порівнює природні тіла і явища за однією ознакою та за навідними запитаннями
вчителя.
Під час виконання
практичних робіт виконує прості досліди за детальною інструкцією вчителя,
уміє копіювати зразок виконання певної навчальної дії
|
|
|
6
|
Учень/учениця будує
відповідь у засвоєній послідовності; виконує дії за зразком у подібній
ситуації; відповіді доповнює й уточнює за навідними запитаннями вчителя,
ілюструє її прикладами з підручника, зошита з друкованою основою, з
дидактичних матеріалів; порівнює природні об'єкти не менш, ніж за 2 вказаними
ознаками.
Практичні роботи
виконує за зразком або алгоритмом (планом) наданим учителем; за вказівкою
визначає та виконує завдання у малій групі співробітництва
|
|
|
Достатній
|
7
|
Учень/учениця відтворює
зміст природничих понять, називає їх істотні та неістотні ознаки, уміє
наводити приклади з підручника на підтвердження певних думок, стисло
переказує доступний за обсягом текст природничого характеру; порівнює
природні об'єкти не менш, ніж за 3 вказаними ознаками; робить спроби
висловлювати власні судження.
Практичні роботи
проводить самостійно, користуючись планами, інструкціями, складеними за
допомогою вчителя; частково контролює і оцінює власні навчальні дії
|
|
8
|
Учень/учениця достатньо
повно відтворює навчальний матеріал і застосовує його у стандартних
ситуаціях; володіє способами діяльності за певним алгоритмом; відповідає на
питання логічно, але з окремими неточностями; знаходить значення зазначених
термінів у довідковій літературі; знаходить і систематизує інформацію за
двома і більше заданими джерелами.
Практичні роботи,
дослідження та спостереження виконує за інструкцією з незначною допомогою
вчителя і правильно робить часткові висновки про результати і способи
виконання робіт; оцінює конкретні приклади поведінки у природі, власну
діяльність
|
|
|
9
|
Учень/учениця володіє
вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних та частково змінених
ситуаціях; може спланувати дії для здійснення пошукової діяльності; знаходить
необхідну інформацію в додаткових джерелах інформації; обговорює отриману
інформацію, застосовує отримані знання в повсякденній діяльності; здійснює
самооцінку власних навчальних досягнень за запропонованим зразком.
Самостійні і
практичні роботи виконує під опосередкованим керівництвом учителя/ учительки.
Називає основні етапи виконання дослідів і практичних робіт та знає основні
прилади, їх призначення
|
|
|
Високий
|
10
|
Учень/учениця володіє системою природничих
понять у межах, визначених навчальною програмою, встановлює як
внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати тіла і
явища природи, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня
узагальнення; порівнює природні об'єкти не менш ніж за 34 ознаками;
відповідь аргументує, використовуючи приклади із життя, опираючись на власний
досвід; користується найпростішими вимірювальними приладами, застосовує знання для
пояснення та оцінки різноманітних процесів і явищ; планує власну навчальну
діяльність з предмета, навчальнодослідних або іншого типу завдань
|
|
11
|
Учень /учениця має гнучкі знання в межах вимог
навчальної програми, вміє застосовувати набуті навички за аналогією і в нових
нестандартних ситуаціях; здатен і готовий використовувати отримані знання та
вміння в повсякденному житті; фіксує основний зміст навчального тексту у
вигляді плану; заповнює запропоновані таблиці; використовує додаткові джерела
інформації при вирішенні навчальних завдань; самостійно виконує практичні,
творчі завдання, спостереження і дослідження; виступає перед класом; оцінює
власний внесок у діяльність малої групи співробітництва
|
|
|
|
12
|
Учень/учениця має системні, міцні знання про
різноманіття тіл, речовин та явищ природи і їх найпростіші класифікації;
методи (визначені програмою) вивчення природи; усвідомлено використовує їх у
стандартних та нестандартних ситуаціях; використовує вивчені природничі
терміни у власних усних повідомленнях із застосуванням ілюстративного
матеріалу і в письмових
відповідях; виступах перед класом; бере участь у
роботі групи співробітництва
відповідно до зазначеної ролі; описує власні спостереження або досліди,
визначає мету спостереження або досліду, умови проведення роботи і отримані
результати; використовує набуті знання, уміння та навички в практичній
діяльності та в повсякденному житті
|
Підсумкова перевірка і
підсумкове оцінювання
Об'єктами
підсумкової перевірки з
природознавства є:
знання (у формі фактів, понять) про предмети і явища
природи, їх взаємозв'язки і залежності між ними;
уміння виконувати різні види навчально-пізнавальних
дій щодо об'єктів природи та інформації про них;
уміння оцінювати об'єкти природи, а також власну
поведінку та інших людей серед природи;
уміння застосовувати
набуті знання й навички у своєму повсякденному житті;
уміння творчого
застосування набутих природничих знань і способів діяльності в змінених ситуаціях;
досвід
емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу і природи, до
різноманітних видів діяльності, зокрема природоохоронної.
Підсумкова перевірка здійснюється
письмово у формі тематичної контрольної роботи в кінці вивчення
теми (2-4 кл.). Протягом навчального року передбачається 6 тематичних
контрольних робіт (по 3 роботи у кожному семестрі).
Тематична контрольна робота може
бути: комбінованою, що включає
завдання з кожного об’єкта, що підлягає підсумковій перевірці; тестовою, що складається із тестових
завдань закритого і відкритого типів.
Залежно від теми, контингенту
класу вчитель може обирати або комбіновану або тестову контрольну роботу. Загальна кількість перевірок за
семестр від вибору кількості комбінованих робіт не змінюється. При цьому
протягом навчального року комбінованих робіт має бути не більше 3.
У 2 класі для контрольної роботи добирають 6
завдань – по 1 завданню з кожного об’єкта, що підлягає підсумковій перевірці:
підкреслити певне слово, дати коротку відповідь на запитання, з’єднати поняття
із відповідним малюнком тощо. Контрольна робота у 2 класі не передбачає
розгорнутих відповідей. Тестові роботи складаються з 3 завдань закритого типу з
вибором однієї відповіді з трьох пропонованих варіантів і 2 завдань відкритого
типу.
Вимоги до формування змісту і оцінювання
комбінованої контрольної роботи у 3-4 класах
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Завдання на перевірку знань про
предмети і явища природи, їх взаємозв'язки і залежності між ними
|
3
|
1 бал
|
3 бали
|
|
2.
|
Завдання
на перевірку умінь виконувати різні види навчально-пізнавальних дій щодо
об'єктів природи та інформації про них
|
1
|
1 бал
|
1 бали
|
|
3.
|
Завдання
на перевірку умінь оцінювати об'єкти природи, а також власну поведінку та
інших людей серед природи
|
2
|
1 бал
|
2 бали
|
|
4.
|
Завдання
на перевірку умінь застосовувати набуті знання й навички у своєму повсякденному житті
|
2
|
1 бал
|
2 бали
|
|
5.
|
Завдання
на перевірку досвіду емоційно-ціннісного ставлення до
навколишнього світу і природи, до різноманітних видів діяльності
|
1
|
2 бали
|
2 бал
|
|
6.
|
Завдання
на перевірку умінь творчого застосування набутих природничих знань і способів
діяльності в змінених ситуаціях
|
1
|
2 бали
|
2 бали
|
|
Разом
|
10
|
-
|
12 балів
|
|
Вимоги до формування змісту і оцінювання
тестової контрольної роботи у 3-4 класах
|
№
з/п
|
Види завдань
|
Кількість завдань
|
Кількість балів за кожне правильно виконане завдання
|
Максимальна кількість балів
|
|
1.
|
Завдання закритого типу з вибором однієї
відповіді серед трьох пропонованих варіантів
|
3
|
1 бал
|
3 бали
|
|
2.
|
Завдання відкритого типу на встановлення
послідовності або відповідності між 6 компонентами
|
2
|
2 бали
|
4 бали
|
|
3.
|
Завдання відкритого типу з короткою
відповіддю
|
1
|
2 бали
|
2 бали
|
|
4.
|
Завдання відкритого типу з розгорнутою
відповіддю
|
1
|
3 бали
|
3 бали
|
|
Разом
|
7
|
-
|
12 балів
|
|
Для підсумкової
перевірки можуть готуватись контрольні роботи з іншими підходами до
структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим дотриманням вимог до
навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з навчального
предмета.
Директор департаменту Ю. Г. Кононенко
НАКАЗ
01.09.2017 р. №
Про вимоги щодо ведення шкільної документації,
єдиний орфографічний режим у школі, дотримання
норм оцінювання досягнень у навчанні учнів
у 2017/2018 н. р.
Єдиний
орфографічний режим в школі та дотримання норм оцінювання досягнень у навчанні
– складова частина процесу навчання і виховання, важливий засіб забезпечення
свідомого, міцного опанування учнями програмового матеріалу, запорука оволодіння
учнями навичками культури усного і письмового мовлення, міцними орфографічними
і пунктуаційними навичками, виховання охайності, уваги тощо.
Даному питанню з боку адміністрації школи приділяється
постійна увага. Систематично здійснюється цілеспрямований контроль за веденням
учнівських зошитів, щоденників, класних журналів та іншої шкільної документації.
Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України
від 23.06.2000 № 240 «Про
затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх
навчальних закладах I–III ступенів», від 03.06.2008 № 496
«Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів
загальноосвітніх навчальних закладів», від 08.04.2015 № 412 «Про
затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4 класів
загальноосвітніх навчальних закладів», зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 27.04.2015 за №472/26917, від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження
орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у
системі загальної середньої освіти», від 19.08.2016 № 1009 «Про внесення
змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 №1222», наказів
Міністерства освіти і науки молоді та спорту України від 10.05.2011 № 423 «Про затвердження
єдиних зразків обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх
навчальних закладах усіх типів і форм власності», від 02.07.2012 № 766 «Про
затвердження форм звітності з питань загальної середньої освіти та інструкцій щодо
їх заповнення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.07.2012
за № 1208/21520,
керуючись листами Міністерства освіти і науки України від 28.01.2014 №
1/9-74 «Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових
класів загальноосвітніх навчальних закладів», від 17.08.2016 №1/9-437 «Щодо
методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх
навчальних закладах», з метою
забезпечення дотримання єдиного орфографічного режиму та вимог щодо ведення
шкільної документації
Н А К А З У Ю:
1.
Учителям школи:
1.1.У роботі над питаннями
формування усного і писемного мовлення школярів користуватися рекомендаціями
чинного законодавства.
1.2. При здійсненні різних форм
контролю за рівнем досягнень учнів користуватися критеріями оцінювання згідно з
чинним законодавством:
1.2.1.
Для виконання всіх видів робіт мати таку кількість зошитів:
·
з іноземної мови – по 2 робочих
зошити та 1 - для словника;
·
з української мови – по 2 зошити у
5-9-х класах та по 1 зошиту у 10-11 класах;
·
з української літератури та зарубіжної літератури в усіх класах –
по 1 зошиту;
· з
математики: 5-6 класи - два зошити;
· з
алгебри 7-9 класи - два зошити;
· з
алгебри та початків аналізу 10-11 класи - один зошит;
· з
геометрії 7-11 класи - один зошит.;
·
з фізики, хімії – по 2 зошити (1-для
виконання класних і домашніх навчальних робіт та розв’язування задач, 1-для
оформлення лабораторних, практичних робіт, практикумів);
·
з біології, географії,
природознавства, історії, правознавства, астрономії, інформатики, економіки,
курсу «Захист Вітчизни», основ здоров’я, трудового навчання, курсів за вибором та факультативних
занять – по 1 зошиту;
1.2.2. Для контрольних та
обов’язкових письмових робіт з української мови, української та зарубіжної літератур, математики,
фізики, хімії виділяти спеціальні зошити, які зберігають у навчальних
кабінетах, як документ, що належить до переліку шкільної документації протягом
року.
1.2.3. Зошити з української
мови та літератури, російської мови та зарубіжної літератури записувати вид роботи, одним рядком нижче – її
назву, наприклад:
|
Диктант
|
Переказ
|
|
Проліски
|
Літечко
|
1.2.4. З усіх предметів
записувати назву теми уроку.
1.3. Встановити такий порядок
ведення зошитів:
1.3.1. Писати в зошитах
акуратно, чітко.
1.3.2. Уніфікувати підписи
на обкладинках зошитів і підписувати мовою, що вивчається.
|
ЗОШИТ
для
робіт
з
української мови
учениці
5-А класу
Літинської СЗШ №2
Прізвище, ім"я
|
ЗОШИТ
для
контрольних робіт
із
зарубіжної літератури
учня
5-А класу
Літинської СЗШ
№2
Прізвище, ім"я
|
1.3.3. У зошитах з іноземної
мови записувати словами назву дня тижня, число і місяць. У зошитах з інших
предметів дату записувати словами, в окремому рядку вказувати, класна чи домашня робота, зазначати назву
теми уроку, вид роботи, назву зв’язного тексту. У 10-11-х класах у зошитах
можливим є й інше оформлення: на першому рядку записують вид роботи, а на
березі цього ж рядка зазначають дату цифрами
-
наприклад:
(для 5-9 класів)
Десяте
вересня
Класна робота
Вправа
126 (№ 237)
-
наприклад (для 10-11 класів)
07.05.12 Класна робота
У зошитах для контрольних робіт в усіх
класах записується дата й лише назва роботи, наприклад:
Сьоме
лютого
Читання
мовчки
1.3.4. Дотримуватись абзаців.
Між датою і заголовком, назвою виду роботи і заголовком, а також заголовком і
текстом у зошитах з української та іноземної мов рядка не пропускати. У зошитах
з математики між цими записами
пропускати одну клітинку. Між останнім рядком тексту однієї письмової
роботи і датою або заголовком (назвою виду) наступної роботи у зошитах з
української, російської та іноземної мов пропускати два рядки, у зошитах з
математики – чотири клітинки.
1.3.5. Акуратно виконувати
підкреслення, креслення, умовні позначення олівцем .
1.3.6. Помилки виправляти
таким чином: неправильно написану літеру або пунктуаційний знак закреслювати
скісною рискою, замість закресленого надписувати потрібні літери, слова,
речення. Не брати неправильно написаних знаків у дужки.
1.4. При перевірці зошитів дотримуватися
вимог до писемного мовлення та встановити такий порядок перевірки письмових
робіт учителем:
1.4.1.
Зошити учнів, у яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, перевіряти:
·
з української мови і математики:
у 5-6 класах – один раз на
тиждень;
у
7-9 класах – один раз на два тижні;
у 10-11 класах – один раз на
місяць.
· з
іноземних мов у 1-4 класах зошити, у яких виконуються навчальні класні та
домашні завдання, перевіряються після кожного уроку в усіх учнів з виставленням
оцінок. В 5-9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень.
· В 10-11 класах у зошитах перевіряються
найбільш значимі роботи, але з таким розрахунком, щоб один раз в місяць
перевірялись роботи всіх учнів. Словники перевіряються один раз в семестр.
Вчитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки.;
·
з літератури у 5-11 класах – один раз на місяць;
1.4.2.
Підкреслення і виправлення помилок роботи у 5-11 класах
тільки червоною пастою (чорнилами), у 1-4 класах - зеленою пастою (чорнилом).
1.4.3. Обов’язково
оцінювати всі контрольні та обов’язкові письмові роботи із внесенням балів до
класного журналу. За самостійні навчальні письмові роботи також виставляти
оцінку в журналі.
1.4.4.
Учнівські роботи над помилками виконувати у зошитах з письмових робіт.
1.4.5.
Виставляти бали за ведення зошитів в 5-11 класах (від 1 до 12) з української мови та
літератури, російської мови, зарубіжної літератури, іноземної мови, математики в робочих зошитах та класних журналах
наприкінці вивчення теми, але не менше одного разу на місяць окремою колонкою з
надписом «Зошит».
1.5. Дозволити використання
учнями зошитів та словників єдиного зразка з друкованою основою,
рекомендованими МОН України до використання в
навчальних закладах.
1.6. Вести тематичний облік в
класних журналах з усіх предметів, проводити тематичне оцінювання рівня
компетентності учнів згідно з календарними планами та вносити до класних
журналів окремою колонкою з надписом «Тематична».
1.7. В разі незгоди або
неатестації рівня досягнень учня за
семестр проводити корекційну роботу згідно з чинним законодавством.
1.8. При перевірці вивчення
творів напам’ять виставляти бал в окрему колонку відповідних сторінок журналу з
відповідним надписом.
1.9. Класним керівникам та
класоводам 2-11 класів здійснювати перевірку щоденників щотижня. Контроль за
веденням щоденників покласти на класних керівників.
1.10. При веденні класного
журналу користуватися вказівками до ведення класного журналу відповідно до
Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних
закладах І-ІІІ ступенів.
Відповідальність за ведення журналу,
правильність заповнення і збереження протягом навчального року несе класний
керівник і вчитель-предметник.
1.11. Всі записи в журналі
вести охайно ручкою синього
кольору.
1.12. У класному журналі
відвести сторінки “Бесіди з БЖД”, де вести облік вивчення правил дорожнього
руху, протипожежної безпеки і безпечного
користування газом, занять з ЦО, бесід щодо попередження нещасних випадків (на
воді, з вибухонебезпечними предметами, вогнепальною зброєю, отруєнь тощо).
1.13.
Категорично заборонити доступ до шкільної документації учнів та їх батьків без
присутності класного керівника, або відповідальної особи.
2.
Заступникам директора з НВР:
2.1.
Здійснювати систематичний контроль
(згідно з річним планом) за веденням зошитів, щоденників, класних журналів та
іншою шкільною документацією згідно з розподілом функціональних обов"язків.
Результати перевірок узагальнювати наказами по школі.
2.2.
При плануванні загальношкільних
заходів і роботи класних керівників передбачити бесіди з батьками щодо
виконання орієнтованих вимог до мовлення учнів в школі і вдома.
2.3.
З метою запобігання перевантаження
учнів щомісяця складати загальношкільний графік
проведення контрольних та обов’язкових письмових робіт.
3.
Покласти відповідальність за
веденням журналів 1-11
класів на заступників
директора з НР, за веденням
учнівських щоденників - на заступника з ВР .
4.
Заступникам директора з НР здійснювати контрольні перевірки ведення
класних журналів та
результати перевірок узагальнювати наказами по школі (згідно плану роботи
школи).
5.
Покласти відповідальність за ведення
та збереження книги обліку учнів та архіву особових справ учнів на секретаря школи.
6.
Координацію роботи щодо виконання цього наказу покласти на заступника
директора з НР, контроль залишаю за
собою.
Директор школи
З наказом ознайомлені:
Підготовка майбутніх першокласників до школи
Відповідно до Законів України "Про освіту",
"Про загальну середню освіту" з 2001-2002 навчального року навчання у
1 класі розпочинають діти, як правило, з 6 років. Термін навчання у початковій
школі організовується за єдиним чотирирічним терміном.
Період навчання дитини у першому класі є особливо
важливим.
У цьому віці з ігрової діяльності поступово формується
навчальна діяльність, якою дитина починає оволодівати. Навчальна діяльність
вимагає від першокласників не лише значного розумового напруження, а й більшої
фізичної витривалості, вольових зусиль. Тому навчання учнів 1 класу
здійснюється з урахуванням особливостей фізичного і психічного розвитку дітей,
їх вікових та індивідуальних можливостей.
Готовність до школи визначається взаємозв'язаними компонентами:
фізичною готовністю (станом здоров'я і фізичним розвитком дитини),
інтелектуальною і особистісною готовністю.
Фізична готовність дитини до школи визначається медичними працівниками і
записується у медичній картці.
Особистісна готовність характеризує уміння дитини орієнтуватися в
навколишньому світі, запас її знань, ставлення до школи, самостійність дитини,
її активність і ініціативу, розвиток потреби у спілкуванні, вміння встановити
контакт з однолітками і дорослими.
Інтелектуальна готовність дитини до школи включає в себе розвиток
фонематичного слуху, зорового сприймання, образних уявлень, розвитку таких
психічних процесів, як сприймання, увага, спостережливість, пам'ять, уява,
розумовий і мовленнєвий розвиток.
Підготовка до школи – процес і урочистий, і
хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який вже через декілька місяців
стане "дорослим" школярем, але і для його мами і тата. Часом більше
самих першокласників хвилюються їхні батьки, які мучаться думкою, чи готовий їх
синок чи донька до першого класу. До того ж напередодні школи майбутні
першокласники нерідко задають їм питання, на які складно відповісти навіть
дорослому. Саме тому виникла необхідність дати поради батькам про те, як
підготувати дитину до шкільного життя, дуже хотілося б, щоб вони стали у
пригоді кожному з вас.
1. Влаштуйте
прогулянку до школи. Обов'язково проведіть дитині невелику екскурсію до школи:
походіть по двору і навколо неї, а потім увійдіть всередину. Бажано показати
дитині, в якому класі вона буде вчитися, де знаходиться туалет (до речі, якщо
дитина привчена ходити в туалет тільки вдома, то не буде зайвим під час
прогулянок по місту поводити її в громадські туалети) та їдальня. Періодично
можна ходити гуляти до школи, граючи по дорозі у щось. Так дорога до школи буде
завжди викликати хороші асоціації у малюка.
2. Збирайте портфель та одягайте форму.
Непогано кілька разів за місяць потренувати збори до школи: нехай першокласник
самостійно надіне шкільну форму. Потім мама або тато, розкидавши його шкільне
приладдя по підлозі, покаже, як збирати портфель і що куди класти. Грайте в
школу. Батьки можуть посадити дитину серед іграшок і провести "урок",
при цьому попросити малюка встати, коли мама- "вчителька" входить в
"клас", потім сісти за парту, взяти в руку ручку, відкрити зошит. Так
для дитини не будуть незвичними ці "команди", коли вона почує їх у
школі, і вона легко їх виконає. Також доведеться пояснити першокласникові, що в
школі його будуть називати за прізвищем. Тому необхідно навчити його реагувати
і відгукуватися на прізвище, наприклад, у грі в школу звертатися не інакше як
"Павлюк",
"Андрушко" і т. д.
3. Встаємо раніше. Місяця, щоб привчити
дитину вставати раніше, вистачить. Досить щодня віднімати від її сну по 5-10
хвилин. Тоді першого вересня малюк не буде сонно позіхати на лінійці. Але
пробудження дитини має супроводжуватися приємними для неї діями, наприклад,
усмішкою або обіймами мами. Дружимо з годинником. Необхідно поставити в кімнаті
малюка годинник, навчивши його по ньому розбиратися в часі. Це стане в нагоді в
школі, наприклад, щоб знати, скільки хвилин є на виконання завдання. Також
важливо, щоб малюк вмів укладатися в терміни. Для цього слід скласти графік
його звичайного дня і повісити на видному місці. А коли малюк буде, наприклад,
малювати, грати або їсти, можна звернути його увагу на те, скільки йому ще
залишилося часу на цю дію за розкладом.
4. Більше зеленого. Цей колір і стимулює
увагу, і розслабляє. Бажано, щоб в кімнаті малюка з'явилося щось зелене.
Психологи кажуть, що тільки після 7 років у дитини починають працювати частини
мозку, які відповідають за утримання тіла в одній позі. До 7 років приборкати
маленького "зірвиголову" дійсно складно. Але тим не менш протягом
останнього місяця до школи батьки можуть по трохи розвивати навички посидючості
в дитини. Адже в школі без них доведеться непросто. Вчимося порядку. Нехай у
малюка з'являться всілякі папки, коробочки, файлики, і він навчиться складати
туди свої малюнки, фломастери та інші дрібниці. Розвивати цю навичку потрібно
заздалегідь, щоб школяр не був Машею-растеряшею. До речі, можна розвісити по
кімнаті невеликі записочки, наприклад, "акуратно повісь речі на стілець"
- це буде сигналом до дії. "Доросла" кімната У кімнаті обов'язково
повинно з'явитися щось, що говорило б йому про "доросле" шкільне
життя, про зміну його статусу, щоб школяр швидше звикав. Приміром, той же
письмовий стіл або можна вже зараз купити малюкові невелику шкільну дошку з
крейдою.
5. Шийте чи грайте в шахи. Активних дівчаток
можна навчити шити або плести з бісеру, а хлопчиків - грати в шахи, шашки.
Бажання виграти у мами чи тата або зшити красиву іграшку "переважать"
бажання дитини постійно відволікатися на все підряд і не сидіти на місці (це
спрацює, тільки якщо малюка вдасться зацікавити). Є ще один спосіб: щодня
протягом місяця пропонувати дитині посидіти хоча б три хвилини, уважно
розглядаючи якусь картинку. При цьому давати їй якесь завдання, наприклад, розповісти
потім про свої враження чи скласти якусь історію по цьому малюнку.
6. Не залякуйте оцінками. Казати дитині про
те, що вона повинна приносити тільки хороші оцінки заборонено. Тим більше що в
1-му класі їх не ставлять. Краще вже зараз завести журнал досягнень малюка,
щодня записуючи туди кожен його успіх, наприклад, "сьогодні малюк сам
почистив зуби". Тоді він буде знати, що хороші оцінки - це не єдині його
заслуги перед батьками і перестане боятися принести "двійку", коли буде
ходити до школи.
7. Не «ліпіть» вундеркінда. За місяць до
школи не потрібно намагатися підтягти всі "хвости", годуючи дитину
новою інформацією. Педагоги та психологи не радять відточувати уміння дитини до
досконалості, наприклад, вчити його читати не 30 слів за хвилину, як годиться
першокласникові, а 60. Так, з одного боку, бути лідером серед своїх однолітків
приємно будь-якій дитині, але з іншого - відсутність "конкуренції"
вбиває прагнення поліпшувати свої навики. У той час як успіх того ж сусіда по
парті - хороший стимул для "відсталого" першокласника навчитися
читати трохи швидше. Жартуйте над дитиною. Наприклад, прізвище - Пузирьов.
"Для профілактики" образ батьки можуть іноді називати малюка Пузир
або бульбашка, щоб такі прізвиська були для нього на слуху. Тоді в школі вони
не будуть для нього неприємною несподіванкою.
8.
Тренуйте увагу і не тільки. Наприклад, хороша гра для тренування пам’яті і
уважності: розкласти на столі десять будь-яких предметів. Нехай малюк уважно
подивиться на них протягом 1 хвилини, намагаючись запам'ятати якомога більше, а
потім, не дивлячись на стіл, розповість, що там лежить. Ще можна забрати один
предмет і замість нього покласти другий - нехай скаже, яку річ замінили. Дуже
добре тренувати мислення прямо під час чергової прогулянки. Наприклад, дати
дитині таке завдання: розкласти поняття на складові (варіант: що входить в
поняття взуття?), А потім, навпаки, "зібрати" в одне ціле, назвавши
поняття (варіант: кіт, собака, жираф, ведмідь - хто це?). Нарешті, мова.
Прочитавши казку на ніч, мама або тато можуть попросити малюка переказати
почуту історію і відповісти на декілька нескладних питань по ній. Так
першокласник навчиться висловлювати свою думку, розмірковувати на задану тему і
чітко відповідати на запитання. Більше рольових ігор. В останній місяць
потрібно якомога частіше запрошувати дітей у будинок (ще краще - майбутніх
однокласників). Хай грають в будь-які рольові ігри: доктор-пацієнт,
дочки-матері або постановки улюблених мультфільмів. Саме на основі таких ігор
діти вчаться знаходити спільну мову між собою.
Перший рік навчання у школі без сумніву можна порівняти з першим роком після народження: величезна
відповідальність, необхідність багато часу проводити поруч, океан витримки й
терпіння. Це справді дуже серйозне випробування для батьків – випробування
їхньої життєвої стійкості, доброти,
чуйності. Добре, якщо дитина у важкий перший рік навчання відчуватиме
підтримку. Отже ваша підтримка, віра в дитину, в її успіх допоможуть перебороти
всі перешкоди.
Немає коментарів:
Дописати коментар